Search academic texts

Information × Registration Number 0525U000417, Doctoral dissertation Status Доктор наук з державного управління Date 03-10-2025 popup.evolution . Title Theoretical and methodological foundations of the formation and implementation of state information policy in the context of hybrid threats Author Anton Khriapynskyi, Кандидат юридичних наук popup.opponent Dmytro Karamyshev popup.opponent Oleg Degtyar popup.opponent Oksana Parkhomenko-Kutsevil Description Доведено, що інформаційна політика є ключовим елементом у трансформації сучасної держави від бюрократичної соціальної держави до інформаційної держави. Ця трансформація характеризується зростанням ролі інформаційної влади, яка формує людську поведінку шляхом маніпулювання інформаційними основами інструментальної, структурної та символічної влади. Визначено, що інформаційна держава відрізняється від попередніх форм політичної організації своєю здатністю ефективно використовувати інформацію для здійснення влади. Обґрунтовано, що гібридні загрози є комплексною проблемою сучасності, яка характеризується використанням широкого спектру інструментів впливу для досягнення стратегічних цілей агресора при збереженні можливості правдоподібного заперечення своєї участі. Розроблено модель впливу гібридних загроз на інформаційну сферу, яка демонструє взаємозв’язки між різними сферами та інструментами гібридного впливу в інформаційному просторі. На основі проведеного експертного соціологічного дослідження встановлено, що рівень інформаційної безпеки в публічному секторі України залишається недостатнім. Виявлено низку проблем, зокрема: недостатнє фінансування заходів з кібербезпеки, низький рівень обізнаності персоналу щодо інформаційних загроз, відсутність системного підходу до управління інформаційними ризиками. Запропоновано ключові напрями підвищення рівня інформаційної безпеки в публічному секторі України, які включають: значне збільшення фінансування на заходи з кібербезпеки, регулярне оновлення програмного забезпечення, створення внутрішніх підрозділів з кіберзахисту, систематичне навчання персоналу, інвестування в розвиток інформаційної аналітики та хмарних технологій. Обґрунтовано необхідність застосування комплексної моделі протидії гібридному впливу в інформаційній сфері. Ця модель враховує часові та акторні виміри, взаємозв’язок між короткостроковими діями та довгостроковою вразливістю/стійкістю, а також неоднозначність та невизначеність гібридних загроз. Доведено, що такий підхід дозволяє більш точно відобразити складну динаміку гібридних конфліктів та розробляти ефективніші стратегії протидії. Визначено та систематизовано ключові тенденції розвитку сучасного інформаційного середовища в контексті гібридних загроз. Виділено чотири основні тренди: фрагментація поняття істини, комплексні зміни медіа як індустрії, гегемонія приватних медіа-платформ та нові технології впливу. Ця класифікація дозволяє більш точно прогнозувати майбутні виклики для державної інформаційної політики та розробляти превентивні заходи. Запропоновано концептуальну модель адаптивної державної інформаційної політики в умовах гібридних загроз. Ця модель базується на принципах проактивності, гнучкості та інклюзивності, передбачаючи динамічне коригування інформаційної політики відповідно до змін у гібридному середовищі загроз. Обґрунтовано необхідність інтеграції різних суспільних акторів у процес формування та реалізації інформаційної політики. Розроблено систему індикаторів для оцінки ефективності державної інформаційної політики в умовах гібридних загроз, яка включає як кількісні, так і якісні показники. Запропоновано методику проведення регулярного аудиту інформаційної безпеки в публічному секторі та механізми використання його результатів для коригування інформаційної політики. Обґрунтовано необхідність розробки нових підходів до виявлення, аналізу та протидії гібридним загрозам, зокрема через створення систем раннього попередження, посилення міжнародної співпраці та розвиток стійкості суспільства в цілому. Розроблено концептуальні засади формування національної стратегії інформаційної безпеки в умовах гібридних загроз, яка передбачає комплексний підхід до розвитку інформаційної стійкості на індивідуальному, організаційному та загальнодержавному рівнях. Ключовими напрямами реалізації стратегії визначено: вдосконалення нормативно-правового забезпечення, розвиток інституційної спроможності, впровадження сучасних технологій інформаційного менеджменту, посилення міжсекторальної взаємодії. Розроблено дорожню карту реалізації стратегії з визначенням конкретних заходів, термінів виконання та відповідальних виконавців. Досліджено роль недержавних суб’єктів як інструментів реалізації гібридних загроз в інтересах держав-агресорів. Проаналізовано форми і механізми деструктивної діяльності проксі-структур під патронатом спецслужб іноземних держав, транснаціональних терористичних і організованих злочинних мереж, лояльних бізнес-структур, медіа та експертно-академічних кіл. Обґрунтовано необхідність комплексного врахування зв’язків між державними і недержавними суб’єктами загроз в рамках загальнонаціональної системи протидії гібридним загрозам. Registration Date 2025-09-25 popup.nrat_date 2025-09-25 Close