Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000458, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 06-11-2025 Статус Запланована Назва роботи Забезпечення фінансової безпеки підприємства: теорія, методологія, практика Здобувач Орєхова Катерина Віталіївна, к.е.н. Консультант Азаренкова Галина Михайлівна Опонент Школьник Інна Олександрівна Опонент Коваленко Вікторія Володимирівна Опонент Стащук Олена Володимирівна Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання важливої наукової проблеми – розроблення й обґрунтування теоретико-методологічних засад, методичних підходів і практичного інструментарію забезпечення фінансової безпеки підприємств України в умовах економічної нестабільності, воєнних дій і глобальних трансформацій. У першому розділі обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення поняття «фінансова безпека підприємства». Вона розглядається як результат ефективного управління трансформацією капіталу в матеріальні ресурси, готову продукцію й грошові кошти, що відображає фінансову спроможність підприємства забезпечувати сталий розвиток. Через взаємодію зі стейкхолдерами формуються фінансові інтереси, які впливають на ринкові відносини. Стейкхолдери поділяються на внутрішніх (власники, інвестори, персонал), зовнішніх ESG-інвесторів, кредиторів і постачальників («ведмеді»), а також регуляторів і споживачів. Розбіжності у фінансових інтересах зумовлюють конфлікти, ефективним інструментом врегулювання яких є медіація. Визначено взаємозв’язок між дестабілізуючими факторами, ризиками та загрозами фінансовій безпеці. Зовнішні фактори об’єднано у шість груп (політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні, правові), внутрішні – у шість (фінансово-капітальні, кадрові, виробничі, маркетингові, логістичні, комплаєнсні). Найбільший вплив мають фінансово-капітальні, кадрові й виробничі. Другий розділ присвячено методологічним детермінантам фінансової безпеки. Концептуальний підхід ґрунтується на теорії руху капіталу, з урахуванням резильєнтності, цифровізації, сталого розвитку й євроінтеграції. Принципи поділяються на загальні (системність, динамічність, об’єктивність тощо) та спеціальні (формування, розподіл і використання капіталу). Функції – на загальні (планування, аналіз, контроль) і спеціальні, що забезпечують узгоджене управління фінансовими потоками. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм забезпечення фінансової безпеки на основі ресурсно-функціонального підходу. Виокремлено три блоки: «Війна» (антикризове управління, цифрова безпека), «Післявоєнне відродження» (міжнародна підтримка, відновлення інфраструктури, реінтеграція персоналу) та «Євроінтеграція» (інституційна трансформація, розвиток комплаєнсу, інвестиційна привабливість). У третьому розділі представлено інструментарій оцінювання фінансової безпеки. Запропоновано вісім критеріїв і 18 загальних показників, згрупованих у блоки майнового стану, ліквідності, фінансової незалежності, ділової активності та рентабельності. Для врахування галузевих відмінностей використано еталонний метод. Спеціальні кількісні показники структуровано за логікою руху капіталу: формування, розподіл, використання. Також визначено дев’ять якісних індикаторів (статутний капітал, чисельність персоналу, дивідендна політика тощо), що дозволяють врахувати динаміку фінансової безпеки. Четвертий розділ присвячено вибору технологій формування механізму фінансової безпеки. Обґрунтовано чотири технології: сталого розвитку, стабілізації, рівноваги та трансформації. Запропоновано стратегічну карту ресурсних і функціональних здатностей, що відображає спроможність підприємства організовувати процеси, адаптуватися, впроваджувати інновації. Оцінювання здійснюється за інтегральним індикатором, що поєднує ресурсний і функціональний потенціал. Розроблено методологічні засади фінансової безпеки в умовах воєнної економіки. Вони мають двосторонню спрямованість: зміцнення внутрішнього потенціалу підприємств (програми ризикостійкості, стабілізації, адаптації, відновлення) та державну підтримку через адаптований «Новий план Маршалла». Очікувані результати охоплюють мікро- й макрорівень: зміцнення безпеки підприємств, модернізацію виробництва, макрофінансову стабільність і довгострокове зростання. П’ятий розділ присвячено формуванню стратегії фінансової безпеки. Запропоновано чотири стратегії: інтенсифікації, стабілізації, попередження дестабілізаторів та оновлення. Вони охоплюють фази формування, розподілу й використання капіталу та відрізняються рівнем ризику й управлінськими пріоритетами. Запропоновано комплекс заходів для держави й підприємств, спрямованих на підвищення прозорості фінансових потоків: інтеграція регуляторних функцій, цифровий моніторинг, антикорупційні механізми, політика «відкритих дверей», внутрішні перевірки. Розроблено технологію впровадження комплаєнсу у фінансовий менеджмент із трьома функціями – превентивною, діагностичною й коригувальною. Сформовано організаційно-структурну модель комплаєнсу з урахуванням масштабу підприємства та визначено функції комплаєнс-офіцера. Це сприяє зниженню ризиків шахрайства, зміцненню фінансової безпеки та довірі стейкхолдерів. Дата реєстрації 2025-10-22 Додано в НРАТ 2025-10-22 Закрити