Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000461, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 20-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Проблеми відшкодування моральної шкоди працівнику в трудовому праві України Здобувач Панченко Ольга Іванівна, Кандидат юридичних наук Опонент Лукаш Сергій Станіславович Опонент Середа Олена Григорівна Опонент Ганечко Олена Миколаївна Опис Дисертація представляє теоретичне узагальнення та пропонує інноваційні підходи до розв’язання наукової проблеми, пов’язаної з регулюванням відшкодування моральної шкоди у трудовому праві України. Виявлені проблеми стали фундаментом для формування цілісної концепції, а також для розробки практичних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на покращення трудового законодавства в цій галузі. Виокремлено етапи розвитку інституту моральної шкоди загалом та у трудовому праві зокрема, адже процес його становлення у вказаних правовідносинах не відбувався окремо, а є органічним продовженням зазначеного циклу: 1) зародження інституту моральної шкоди у римському праві (451 – 449 р. до н. е.). 2) виникнення інституту моральної шкоди на території України (ХІ – середина ХV ст.); 3) формування інституту моральної шкоди на українських землях (середина ХV – початок ХX ст.); 4) становлення інституту моральної шкоди у радянському союзі (1917 – 1991 рр.); 5) закріплення інституту моральної шкоди з проголошенням незалежності України (1991 – 2003 рр.); 6) розвиток інституту моральної шкоди (2003 р. – по сьогодні). Робота над розвитком цього інституту у трудовому праві України продовжується, про що свідчить низка зареєстрованих в ВР України проєктів Трудового кодексу, де пропонується детальна регламентація досліджуваного питання. Встановлено, що однією з головних проблем наразі є відсутність закріпленого поняття моральної шкоди; законодавець наводить лише перелік обставин, в яких вона виражається. Водночас, у законодавстві окремих країн безпосередньо зазначено, що саме розуміється під цим поняттям. Ми вважаємо такі конкретні визначення цього інституту доречними, адже в цьому разі у суддів не виникає питань, чи можна вважати ті чи інші негативні переживання особи моральною шкодою; всі вони детально перераховані у відповідному законі. Розглянуто формулювання цього поняття, надані у матеріалах судової практики (вітчизняної, зарубіжної та ЄСПЛ), відповідних працях українських та закордонних учених. На основі проведеного аналізу, запропоновано власне визначення моральної шкоди, заподіяної працівникові, якою є душевні, психічні та/або фізичні страждання, які виникають внаслідок порушення роботодавцем основних прав працівника, закріплених у законодавстві, трудовому договорі чи контракті, що призводять до втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя та інших негативних наслідків, а також у разі приниження честі, гідності та ділової репутації працівника. Доведено, що одним зі складних питань трудового права є відмежування моральної шкоди від матеріальної шкоди у цій галузі, адже КЗпП України оперує ще й поняттями матеріальної відповідальність за шкоду, заподіяну працівником роботодавцеві, яка, у свою чергу, поділяється на повну, обмежену й колективну, й матеріальної відповідальність роботодавця за шкоду, завдану ним працівникові. Розмежування проведено за наступними критеріями: закріплення у відповідних нормах трудового законодавства; суб’єкт відшкодування шкоди; суб’єкт, який має право на відшкодування; підстава для відшкодування шкоди; умови для притягнення до відповідальності; перелік діянь, у результаті вчинення яких суб’єкт отримує право на відшкодування; форма причиново-наслідкового зв’язку; форма вина правопорушника; розмір відшкодування. Дата реєстрації 2025-10-19 Додано в НРАТ 2025-10-23 Закрити