Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000481, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 27-11-2025 Статус Запланована Назва роботи Теоретико-методологічні засади та стратегічні пріоритети сталого розвитку туризму на природоохоронних територіях України Здобувач Миронов Юрій Богданович, Кандидат економічних наук Консультант Барна Марта Юріївна Опонент Васильців Тарас Григорович Опонент Пітюлич Михайло Іванович Опонент Графська Орислава Іванівна Опис Розкрито еволюцію концептуальних засад сталого туризму, проаналізовано чинники, що впливають на формування нової моделі розвитку туристичної галузі, виявлено ключові ефекти сталого туризму та доведено необхідність інтеграції принципів сталості у державну політику й управлінські практики для зміцнення конкурентоспроможності українського туризму. Розглянуто правові засади та принципи сталого розвитку природоохоронних територій у контексті формування державної екологічної політики. Виявлено ключові підходи до інтеграції природоохоронних і туристичних стратегій, необхідність поєднання правових, економічних та управлінських механізмів у державних програмах стимулювання сталого туризму в Україні. Проаналізовано економічний і соціокультурний потенціал розвитку сталого туризму, підтверджено доцільність адаптації концепції екосистемних послуг до вітчизняних реалій, що сприятиме відновленню екосистем та інтеграції України у світові стандарти сталого туризму. Проаналізовано сучасні моделі управління, виявлено проблеми українського правового поля та високі ризики деградації екосистем. Показано, що поліцентричні моделі природоорієнтованого управління забезпечують поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей. Доведено необхідність інституційної підтримки та формування державної стратегії розвитку туризму на природоохоронних територіях із чіткими механізмами моніторингу, фінансування та справедливого розподілу вигод. Розглянуто методологічні особливості оцінювання сталого розвитку туризму з урахуванням його мультиплікативного впливу на економіку та суспільство. Проаналізовано наукові підходи до формування індикативних систем і міжнародні практики моніторингу. Доведено доцільність впровадження інтегрованих методів аналізу та композитних індикаторів для формування державної системи моніторингу сталого туризму. Проаналізовано практики різних макрорегіонів, що охоплюють екологічні стандарти, інституційні механізми й інтеграцію місцевих громад, виявлено спільні тенденції квотування відвідувань, запровадження сертифікаційних схем і розвиток екотуристичних програм. Доведено доцільність поєднання охоронних і туристичних стратегій управління у процесі післявоєнної відбудови. З’ясовано роль залучення громад і бізнесу до процесів управління для досягнення балансу між збереженням природного середовища та розвитком туристичних дестинацій. Обґрунтовано провідну роль державного управління у формуванні стратегічних засад і забезпеченні партнерства зі стейкхолдерами. Досліджено сучасний стан і потенціал розвитку природоохоронних територій України в контексті завдань сталого розвитку, проаналізовано інституційні аспекти управління, міжнародні стандарти ефективності та фінансово-економічні механізми забезпечення їх функціонування. Виявлено слабке фінансування та фрагментарність державного управління, що обмежує реалізацію потенціалу природоохоронних територій. Доведено необхідність удосконалення державної політики, її орієнтації на формування комплексних механізмів розвитку сталого туризму, що сприятиме збереженню біорізноманіття та посиленню соціально-економічного ефекту для регіонів. За результатами опитування керівників туристичних підприємств виявлено ключові проблеми: застарілі моделі ціноутворення, недостатність інфраструктури та слабку інтеграцію природоохоронних пріоритетів у туристичну діяльність. Доведено перспективність впровадження міжнародних стандартів якості, цифрових інструментів і програм залучення туристів до екологічної активності. Показано, що посилення ролі державного управління та гармонізація нормативної бази забезпечуючи баланс між економічними вигодами та охороною природної спадщини на природоохоронних територіях. Проаналізовано соціально-економічне значення туризму на природоохоронних територіях в умовах війни та глобальних криз. Виявлено відчутний позитивний вплив туризму на природоохоронних територіях на ВВП, рівень заробітних плат і зниження інфляції порівняно із туристичною галуззю загалом. Доведено необхідність посилення ролі державного управління у координації стратегій сталого розвитку туризму та підтримки місцевих громад. Рекомендовано формування системи моніторингу впливу туризму на досягнення Цілей сталого розвитку. Розкрито роль цифрових технологій, громадської участі та партнерства з місцевими громадами у формуванні конкурентоспроможних туристичних продуктів. Доведено необхідність розширення функцій моніторингу результативності управлінських впливів. Запропоновано інструменти зміцнення ролі державного управління у забезпеченні прозорості й ефективності управлінських рішень. Дата реєстрації 2025-11-07 Додано в НРАТ 2025-11-07 Закрити