Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000508, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 12-12-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Формування курортної економіки із використанням природних лікувальних активів Здобувач Костецька Катерина Олегівна, Кандидат економічних наук Консультант Хумарова Ніна Іпполитівна Опонент Микитенко Вікторія Володимирівна Опонент Хлобистов Євген Володимирович Опонент Галаченко Олександр Олександрович Опис Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад курортної економіки як феномену структури національної економіки та міждисциплінарної системи управління природними лікувальними активами, спрямованої на їх економічну капіталізацію, екологічне відновлення та соціальну результативність для зростання національної економіки України. Розкрито еволюцію наукових підходів до формування курортної економіки як складової національного господарства. Визначено етапи становлення теорії курортної економіки в Україні та світі, від концепції рекреаційної діяльності до сучасної моделі реабілітаційної економіки. Запропоновано авторське трактування курортної економіки як підсистеми національного господарства, що функціонує на основі відтворення та капіталізації природних лікувальних активів. Доведено, що розвиток курортної економіки в повоєнний час вкрай актуальний, як для соціорієнтованих зрушень, так і для поповнення бюджету усіх рівнів. Обґрунтовано необхідність виділити курортну економіку, як окремий вид економічної галузі, що охоплює не лише курортологічну сферу (використання природно-лікувальних активів в санаторно-курортному лікуванні та реабілітації), а й велнес–оздоровлення, велнес-послуги, санаторно-курортне забезпечення, гостинність, косметологію та види господарської діяльності на курортній території, з врахуванням інтересів держави як розпорядника загальнонародної власності на природні лікувальні активи. Визначено місце курортної економіки в системі економічних відносин, уточнено поняття та структуру природних лікувальних активів (ПЛА), доведено, що саме вони становлять базову основу її конкурентоспроможності в національному господарстві. Обґрунтовано, що в межах сучасної парадигми курортної економіки природні лікувальні активи (ПЛА) доцільно розглядати не лише як природно-ресурсну категорію, а як стратегічні активи — основу для формування медико-оздоровчої, соціальної, інвестиційної та екологічної вартості територій. Такий підхід дозволяє інтегрувати ПЛА у національну економічну систему та розробити єдину методику їхнього оцінювання і капіталізації. Доведено, що в більшості попередніх досліджень класифікація природних лікувальних активів (ПЛА) здійснювалась лише за двома критеріями медичними або економічними. Однак повоєнна реабілітація потребує міждисциплінарного підходу, в якому ПЛА розглядається як інтегральний актив та поєднує медико-біологічний (забезпечує лікувально-оздоровчий ефект), соціальний (сприяє соціальній інтеграції та підвищенню якості життя), інвестиційний (залучення інвестицій), екологічний, цифровий (інтегрує цифрові технології у систему управління). Розбудова сучасної нормативно-законодавчої бази у сфері природних лікувальних активів має не лише екологічне, а й суто економічне значення. Її вдосконалення сприяє формуванню прозорого інституційного середовища, підвищує ефективність використання природних ресурсів та забезпечує стійке функціонування курортної економіки. Для комплексної кількісної оцінки розроблено авторську модель розрахунку інтегрального впливу ПЛА на валовий регіональний продукт (ВРП), що базується на поєднанні екологічних, економічних і соціальних показників за принципом подвійного критерію капіталізації. Такий підхід дає змогу оцінити не лише прямий фінансовий ефект від використання природних ресурсів, а й їх внесок у стале економічне зростання територій та формування регіональної доданої вартості. Висвітлено екологічні аспекти: збереження дебітів мінеральних джерел, регулювання навантаження на поклади лікувальних грязей, впровадження екологічного моніторингу. Передбачено використання економіко-математичних моделей мультиплікаційного ефекту, які відображають прямий, непрямий та індукований вплив ПЛА на формування державного бюджету. Оцінка здійснюється з урахуванням принципів сталого використання ресурсів та екологічних обмежень, що забезпечує баланс між лікувальним навантаженням і природною відновлюваністю. Запровадження цього інструментарію дозволяє інтегрувати ПЛА у національні рахунки природного капіталу та системи державного стратегічного планування розвитку курортної економіки. Розроблено стратегічну модель трансформації галузі, що передбачає перехід від фрагментарного відновлення об’єктів санаторно-курортної сфери до системного реформування галузі як стратегічного сектора національної економіки. Визначено інклюзивність як ключовий чинник інноваційного розвитку курортних територій, розроблено методичні підходи до оцінки нематеріальних вигід використання ПЛА — підвищення якості життя, продовження тривалості активного віку, зниження державних витрат на лікування. Сформовано інституційні напрями реформування управління ПЛА на інституційному рівні. Ключові слова: курортна економіка, природні лікувальні активи, сталий розвиток, оздоровчий туризм, капіталізація, реабілітація, рекреація, еколого-економічна оцінка, інституційна модель, інклюзивність, державно-приватне партнерство, повоєнне відновлення. Дата реєстрації 2025-11-21 Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити