Реєстраційний номер
0525U000533, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор історичних наук
Дата захисту
18-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ЛИТВІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Здобувач
Коцур Леся Михайлівна, Кандидат історичних наук
Консультант Удод Олександр Андрійович
Опонент Ніколаєць Юрій Олексійович
Опонент Деревінський Василь Федорович
Опонент Мищак Іван Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
Робота є першим у вітчизняній історіографії комплексним дослідженням суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій, які відбулися в Україні та Литві після відновлення державами незалежності та в умовах євроінтеграційних процесів кінця XX – початку XXI століття.
Актуальність заявленої теми визначається тим, що Україна й Литва мають не тільки давні історичні зв’язки, а й тривалий час перебували під радянською окупацією та майже одночасно відновили свою незалежність. Надалі держави обрали проєвропейський цивілізаційний шлях розвитку та побудову демократичних політичних режимів. Проте процес досягнення бажаних результатів для обох держав виявився різним – Литва стала повноправним членом європейської та євроатлантичної спільноти, а в Україні цей процес досі незавершений. Основою результатів представленого дослідження є систематизація та порівняння досвіду щодо розвитку державотворчих та євроінтеграційних процесів в Україні та Литві у вказаний період, задля виявлення спільних та відмінних рис у цих процесах. Отримані наукові результати дослідження про суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації в Україні та Литві у досліджуваний можуть бути використані в історичних студіях та науково-дослідних роботах із проблематики балтійських студій та подальшого вивчення перспективних напрямків співпраці українсько-литовської співпраці в різних сферах. У практичній площині результати дослідження вплинули на налагодження конструктивної співпраці у сфері історичної освіти між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, Інститутом історії Литви, Вільнюським університетом та іншими закладами освіти. Започатковані активні форми співпраці щодо академічної мобільності студентів історичних спеціальностей України та Литви.
Історіографічний аналіз наявних праць з досліджуваної проблематики свідчить, що ні вітчизняні, ні закордонні науковці досі не досліджували комплексно суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації в Україні та Литві в умовах євроінтеграційних процесів кінця XX – початку XXI століття. При цьому, в обох державах вже накопичилося чимало міждисциплінарних наукових розвідок, які дозволяють комплексно розглянути ці процеси.
Потужною є й джерельна база для проведення цього дослідження, значний масив якої вперше вводиться до наукового обігу. Представлені джерелаподіляються декілька груп: нормативно-правові акти; архівні документи й матеріали з фондів ЦДАВО й ЦДАГО; оцифровані електронні архіви стенограм засідань парламентів як України, так і Литви; статистичні збірники та звіти; інформаційно-аналітичні видання; монографії, наукові публікації, тези доповідей; статті в державних, відомчих та комерційних періодичних виданнях; ресурси мережі Інтернет, зокрема онлайн-видань. В сукупності наявність широкого комплексу джерел дозволила репрезентативно представити досліджувану тему. Теоретико-методологічну основу дослідження склали історичні, політологічні, соціологічні та економічні підходи: цивілізаційний, модернізаційний, теорії транзиту, демократизації (Г. О’Доннелл, Ф. Шміттер та ін.); інтеграційні теорії (неофункціоналізм і ліберальний інтерговерменталізм); системний та інституційний підхід, соціоекономічний аналіз тощо. Об’ємна методологічна база дозволяє досить повно розкрити складність трансформаційних процесів, показати їх багатовимірність і залежність від євроінтеграційного контексту.
Розкрито особливості формування нормативно-правових засад державного будівництва в Україні та Литві у процесі та після відновлення державами незалежності. Показаний вплив цього чинника на подальший євроінтеграційний поступ держав. У ході порівняння нормотворчого досвіду країн звернута увага на своєчасність (Литва) та запізнілість (Україна) прийняття деяких важливих державотворчих актів. Виявлено, що попри об’ємність нормативно-правової бази в Україні, вона часто характеризується відсутністю системності та узгодженості. Литовське законодавство навпаки розвивалося, як послідовне та своєчасне. На ці відмінності суттєво впливали політичні чинники, склад парламентів, наявність чи відсутність президентської влади, концептуальна візія ідеї незалежності та геополітична орієнтація еліт.
Ключові слова: Україна, Литва, історична компаративістика, державотворення, євроінтеграція, трансформація, демократизація, суспільно-політичні процеси, соціально-економічні перетворення, нормативно-правові акти, зовнішня політика, культурна політика, церква, релігія, православ’я, католицизм, реформи, політика, російський вплив, втручання.
Дата реєстрації
2025-12-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-11 / 2026-07-01
