Реєстраційний номер
0525U000539, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
08-01-2026
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Патогенетичне обґрунтування застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів при експериментальній терапії аутоімунних захворювань
Здобувач
Гладких Федір Володимирович, Доктор філософії
Консультант Лядова Тетяна Іванівна
Опонент Бабаджан Володимир Данилович
Опонент Волянський Андрій Юрійович
Опонент Курченко Андрій Ігорович
Рецензент Чернуський В'ячеслав Григорович
Рецензент Шерстюк Сергій Олексійович
Рецензент Цівенко Олексій Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
У дисертаційній роботі обґрунтовано застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів для лікування аутоімунних захворювань. Об'єктом дослідження виступає імунокорекція при патологіях імунної природи. Предметом дослідження є біологічні засоби без клітинного компонента, серед яких кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки та кондиціоноване середовище мультипотентних стовбурових клітин. Метою дослідження є експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності нових методів терапії на основі вивчення механізмів дії вказаних засобів.
Робота охоплює експериментальні моделі ревматоїдного артриту, розсіяного склерозу, аутоімунного тиреоїдиту, міокардиту, нефриту та гепатиту. Експерименти проведені на 252 нелінійних лабораторних щурах. Установлено, що всі три досліджувані засоби проявляють системну протизапальну, знеболюючу, нейропротекторну, тиреотропну, кардіопротекторну, нефропротекторну та гепатозахисну активність. Виявлено статистично вірогідне зниження рівнів прозапальних цитокінів, ейкозаноїдів, аутоантитіл і маркерів окислювального стресу, а також відновлення метаболічних, гормональних та функціональних параметрів у тканинах уражених органів.
На моделі ревматоїдного артриту встановлено, що всі безклітинні біологічні засоби сприяли зменшенню запалення, зниженню об'єму ураженої кінцівки, концентрацій С реактивного білка та швидкості осідання еритроцитів. Найбільший ефект виявлено у групі, що отримувала кріоекстракт плаценти. Також зафіксовано зниження рівнів ейкозаноїдів і прозапальних цитокінів у периферичній крові, що супроводжувалося знеболювальним ефектом та покращенням загального стану тварин.
На моделі розсіяного склерозу, відтвореного шляхом індукції алергічного енцефаломієліту, кондиціоноване середовище мультипотентних стовбурових клітин забезпечувало зниження неврологічного дефіциту, покращення когнітивних функцій, відновлення м’язового тонусу та нормалізацію співвідношення лактату і пірувату у тканинах головного мозку. Експериментально доведено його виражену нейропротекторну дію.
На моделі аутоімунного тиреоїдиту введення біологічних засобів зумовлювало зниження рівнів антитіл до тиреоглобуліну, нормалізацію загального тироксину і трийодтироніну та покращення співвідношення вільних та загальних фракцій тиреоїдних гормонів. Кондиціоноване середовище також сприяло зменшенню концентрацій IgA, IgM та IgG, що свідчить про зниження аутоімунної активності.
На моделі аутоімунного міокардиту досліджувані засоби сприяли зменшенню кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка, зростанню фракції викиду та хвилинного об’єму, зниженню гіпертрофії міжшлуночкової перегородки, а також підвищенню активності антиоксидантних ферментів у серцевому м’язі. Найбільшу ефективність продемонструвало кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин.
На моделі аутоімунного нефриту встановлено позитивну динаміку з боку функціонального стану нирок. Спостерігалося покращення клубочкової фільтрації, зниження рівнів креатиніну, сечовини та білка у сечі, а також нормалізація активності ферментів, залучених до метаболізму монооксиду нітрогену. Найбільший ефект досягнуто у групі, що отримувала кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин.
У моделі аутоімунного гепатиту встановлено зниження рівнів загального білірубіну, амінотрансфераз, гамма глутамілтрансферази, а також зростання концентрації загального білка та покращення альбумін глобулінового співвідношення. Крім того, зафіксовано відновлення енергетичного обміну у гепатоцитах та зменшення частки клітин з фрагментованою дезоксирибонуклеїновою кислотою.
Наукова новизна роботи полягає у вперше здійсненому комплексному дослідженні механізмів дії трьох безклітинних кріоконсервованих препаратів при різних моделях аутоімунної патології. Встановлено загальні та специфічні закономірності впливу на імунну, ендокринну, серцево-судинну, нервову, сечовидільну та гепатобіліарну системи. Запропоновано новий підхід до патогенетичного лікування аутоімунних захворювань з використанням препаратів, які не містять клітин, що дозволяє мінімізувати ризики імунної реактивності та підвищити ефективність терапії.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих даних для вдосконалення методів лікування аутоімунних захворювань, розширення показань до медичного застосування біологічних засобів, формування нових підходів до оцінки їх ефективності. Результати можуть бути використані в освітньому процесі медичних університетів, у практичній діяльності закладів охорони здоров’я, а також слугувати підґрунтям для подальших досліджень у галузі імунології та регенеративної медицини.
Дата реєстрації
2025-12-15
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-15 / 2026-07-01
