Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000545, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 26-12-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Стратегічне управління економічним потенціалом аграрних підприємств: теорія, методологія, практика Здобувач Калініченко Сергій Миколайович, к.е.н. Консультант Красноруцький Олексій Олександрович Опонент Яців Ігор Богданович Опонент Лупенко Юрій Олексійович Опонент Ігнатенко Микола Миколайович Опис У дисертації вирішено важливу науково-практичну проблему обґрунтування теоретичних засад, розроблення методології оцінювання та формування практичних механізмів стратегічного управління економічним потенціалом аграрних підприємств, спрямованих на підвищення їх ефективності, стійкості та здатності до адаптивного розвитку в умовах посткризової трансформації та глобальних викликів. У першому розділі дослідження поглиблено понятійно-категоріальний апарат стратегічного управління аграрними підприємствами, розкрито еволюцію стратегічних підходів та обґрунтовано сучасне трактування стратегічного управління як системного, цілеспрямованого й довгострокового процесу; досліджено сутність, структуру та ключові компоненти економічного потенціалу аграрних підприємств як відкритої багаторівневої системи та визначено принципи його оптимізації в контексті стратегічного управління; проаналізовано наукові підходи до формування механізму мобілізації та розвитку економічного потенціалу й обґрунтовано архітектуру стратегічного механізму, що включає взаємопов’язані цільовий, функціональний, структурний, інструментальний, ресурсний та оцінно-коригувальний рівні як єдиний управлінський контур. У другому розділі систематизовано типології стратегій розвитку аграрних підприємств і обґрунтовано їх взаємозв’язок із процесами відтворення економічного потенціалу; розроблено матрицю впливу стратегій на компоненти потенціалу як практичний інструмент стратегічного вибору; обґрунтовано методологічні засади стратегічної діагностики економічного потенціалу як багатовимірного, динамічного процесу, що забезпечує формування стратегічного профілю підприємства та виявлення векторів його розвитку; уточнено зміст і логіку застосування методів стратегічної діагностики, сформовано структурнометодологічний алгоритм діагностичного процесу; визначено принципи стратегічного менеджменту аграрних підприємств, які формують методологічну основу результативного, узгодженого та адаптивного стратегічного управління в умовах турбулентності та структурних трансформацій аграрного сектору. У третьому розділі проаналізовано сучасні тенденції концентрації капіталу в аграрному секторі, здійснено оцінку системного внеску аграрного сектору в національну економіку та досліджено динаміку фінансових показників, земельних ресурсів, інвестиційних потоків, процесів злиття й поглинання, що засвідчило посилення концентрації матеріально-технічних ресурсів у великих агропромислових об’єднаннях; розкрито ресурсні передумови формування, мобілізації та відтворення економічного потенціалу аграрних підприємств, охарактеризовано роль земельних, трудових, технічних, фінансових, інформаційних та інтелектуальних ресурсів, виявлено ключові дисфункції у кадровому та техніко-технологічному забезпеченні; обґрунтовано зростаюче значення цифровізації, AgTech-рішень, smart farming та управлінських інновацій. У четвертому розділі обґрунтовано необхідність переорієнтації маркетингової діяльності аграрних підприємств від виробничо-продуктової моделі до клієнтоцентричної, заснованої на цифрових інструментах збору та аналізу даних, розкрито логіку формування маркетингово-збутової стратегії в умовах змін споживчої поведінки, електронної комерції та логістичної цифровізації, представлено концептуальну схему стратегічних дій і доведено ефективність мультиканальних та омніканальних моделей збуту як чинників підсилення економічного потенціалу підприємства; обґрунтовано необхідність комплексної модернізації виробничих процесів на основі інтеграції smart farming і принципів циркулярної економіки, показано формування ефекту «подвійного потенціалу» та визначено інноваційну ресурсно-технологічну модель як стратегічний драйвер довгострокової конкурентоспроможності; систематизовано інтеграційні механізми розвитку аграрних підприємств, охарактеризовано їх роль у формуванні виробничої концентрації, інноваційних екосистем і зниженні транзакційних витрат, а також доведено, що інтеграційні процеси забезпечують синергію та сприяють сталому розширенню економічного потенціалу в умовах структурних трансформацій аграрного сектору. У п’ятому розділі визначено та систематизовано інструментарій стратегічного управління аграрним підприємством, який охоплює поєднання класичних аналітичних методів і сучасних цифрових рішень, що забезпечують формування обґрунтованих, гнучких і адаптивних стратегій у умовах цифрової трансформації; обґрунтовано багаторівневий підхід до ідентифікації можливостей підвищення ефективності та конкурентоспроможності, розроблено матрицю стратегічних можливостей і змодельовано сценарії розвитку зернового підприємства; встановлено прояви VUCA-середовища у діяльності виробників зерна та розроблено адаптивну стратегію управління, побудовану на системній взаємодії цілей, інструментів, ресурсів і механізмів контролю, що забезпечує цілісність, узгодженість та керованість стратегічного процесу в умовах високої турбулентності. Дата реєстрації 2025-11-24 Додано в НРАТ 2025-12-23 Закрити