Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0526U000039, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 10-02-2026 Статус Запланована Назва роботи Програмно-орієнтований підхід в управлінні соціально-економічним розвитком людського капіталу поселень Здобувач Філяк Максим Сергійович, Кандидат економічних наук Опонент Безтелесна Людмила Іванівна Опонент Дороніна Ольга Анатоліївна Опонент Смутчак Зінаїда Василівна Рецензент Кошовий Богдан-Петро Олегович Рецензент Шевчук Любов Теодорівна Рецензент Пинда Юрій Володимирович Опис Об’єкт дослідження: процес соціально-економічного управління розвитком поселень як системи, що забезпечує взаємодію економічних, соціальних, демографічних і територіальних чинників сталого розвитку. Мета: розроблення теоретико-методологічних засад і прикладних рекомендацій щодо формування та реалізації програмно-орієнтованого підходу в управлінні соціально-економічним розвитком людського капіталу поселень, спрямованого на підвищення стійкості, конкурентоспроможності та добробуту територіальних громад України. Методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції та абстрагування, системного аналізу, моделювання, кількісного аналізу, головних компонент, кластерного аналізу, інституційного аналізу, порівняльно-правовий, логічного та структурного узагальнення, експертних оцінок, просторового аналізу, SWOT-аналізу, прогностичні. Новизна: запропоновано вперше: інтеграційну концепцію програмно-орієнтованого управління розвитком людського капіталу поселень, що поєднує принципи економічної ефективності, соціальної справедливості та екологічної збалансованості, що, на відміну від фрагментарних галузевих підходів, дає змогу узгоджувати цілі та ресурси програм із вимірюваними ефектами для людського капіталу; механізм інтеграції принципів сталого розвитку у процеси місцевого управління, що передбачає поєднання стратегічного планування, програмного моніторингу та оцінки результативності державних політик через систему відкритих даних і цифрових сервісів, що, на відміну від декларативних стратегій, дозволяє операціоналізувати цілі та забезпечити прозорий контроль виконання і результатів; системну модель управління соціально-економічною адаптацією внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яка базується на концепції "партнерства розвитку" між державними, бізнесовими та громадськими структурами, що, на відміну від переважно компенсаційно-допомогових практик, сприяє включенню ВПО до місцевих економічних процесів і зниженню соціальної напруги; інтегральну методику діагностики соціально-економічного стану поселень, яка поєднує кількісні та якісні індикатори, дозволяючи прогнозувати наслідки управлінських рішень для сталості територій, що, на відміну від суто статистичної фіксації стану, забезпечує сценарне прогнозування та раннє виявлення ризиків для розвитку; науково-методичні засади визначення детермінант соціально-економічного зростання поселень, з урахуванням впливу демографічних зрушень, рівня урбанізації, структурних змін на ринку праці та інноваційної активності, що, на відміну від вузькоекономічних трактувань зростання, дозволяє точніше обирати інструменти політики для різних типів поселень; теоретичний апарат класифікації чинників розвитку людського капіталу за ознаками макроекономічної, інституційної, територіальної та поведінкової належності, що, на відміну від неструктурованих переліків чинників, забезпечує логіку добору індикаторів і побудову причинно-наслідкових моделей; методологічні підходи до оцінювання ефективності державної політики у сфері розвитку людського капіталу через запровадження багаторівневої системи індикаторів продуктивності, соціальної згуртованості та інклюзивності, що, на відміну від оцінювання за обсягами витрат або заходів, дає змогу вимірювати результативність та суспільний ефект програм; концептуальні підходи до оптимізації структури системи управління людським капіталом, у межах якої поєднано інститути державного регулювання, муніципального самоврядування та корпоративної соціальної відповідальності, що, на відміну від моноцентричних управлінських схем, забезпечує розподіл ролей та мобілізацію ресурсів різних секторів; наукові підходи до моделювання взаємозв’язків між економічними та соціальними показниками сталого розвитку, що дозволяє здійснювати кількісну оцінку синергетичних ефектів управлінських рішень, що, на відміну від описових узагальнень, забезпечує вимірювання внеску управлінських впливів у спільний (інтегральний) результат розвитку; положення щодо поєднання стратегічного та програмного управління, яке забезпечує баланс між довгостроковими пріоритетами та поточними завданнями розвитку територій, що, на відміну від практики "стратегій без програм", дозволяє пов’язати цілі з календарно-бюджетним плануванням і показниками виконання; інструменти соціально-економічного планування у контексті підвищення ефективності використання трудового потенціалу громад і скорочення міжрегіональних диспропорцій; теоретико-методологічні засади управління соціально-економічною адаптацією внутрішньо переміщених осіб як складової політики людського розвитку в Україні. Дата реєстрації 2026-02-23 Додано в НРАТ 2026-02-23 Закрити