Реєстраційний номер
0526U000122, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
08-06-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Оптимізація малоінвазивного хірургічного лікування хворих з гнійними чинниками в підшлунковій залозі та заочеревинному просторі
Здобувач
Дирда Олександр Олегович, Кандидат медичних наук
Опонент Дронов Олексiй Іванович
Опонент Копчак Володимир Михайлович
Опонент Андрющенко Віктор Петрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дисертаційна робота присвячена оптимізації малоінвазивного хірургічного лікування хворих із гнійними ураженнями підшлункової залози, сальникової сумки та заочеревинної клітковини при гострому інфікованому некротичному панкреатиті. Актуальність дослідження зумовлена високою частотою тяжкого перебігу захворювання, складністю контролю інфекційно-некротичного процесу, значною кількістю повторних втручань, ризиком септичних ускладнень, кровотеч, зовнішніх панкреатичних нориць та необхідністю ескалації лікування до некрсеквестректомії.
Метою дослідження було підвищення ефективності лікування хворих на гострий інфікований некротичний панкреатит шляхом удосконалення ступеневої малоінвазивної хірургічної тактики, обґрунтування критеріїв прогнозування перебігу захворювання та визначення показань до ескалації лікування.
Дослідження ґрунтується на клінічному, лабораторному та інструментальному аналізі 234 пацієнтів із гострим інфікованим некротичним панкреатитом, які перебували на лікуванні у хірургічному відділенні №2 КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» у 2018–2025 роках. Основну групу становили 123 пацієнти, у яких застосовували удосконалені малоінвазивні навігаційні технології, зокрема VAC-асистоване дренування інфікованих вогнищ заочеревинної клітковини та гібридне трансгастральне дренування інфікованих рідинних утворень сальникової сумки під ультразвуковим та ендоскопічним контролем. До групи порівняння увійшли 111 пацієнтів, яким виконували стандартні методи перкутанного дренування.
Комплекс обстеження включав загальноклінічні та біохімічні лабораторні дослідження, оцінку коагуляційної системи, маркерів ендотоксикозу, ультразвукове дослідження, рентгенографію, езофагогастродуоденоскопію, спіральну комп’ютерну томографію, бактеріологічне дослідження патологічного вмісту та морфологічне дослідження інтраопераційного матеріалу. Тяжкість гострого некротичного панкреатиту оцінювали відповідно до Revised Atlanta Classification 2012 року з урахуванням органної недостатності за модифікованою шкалою Маршалла.
Важливою складовою роботи стало впровадження комп’ютерно-томографічної морфометричної оцінки ураження заочеревинної клітковини. Запропоновано визначати відносну масу ураженої заочеревинної клітковини — RM, яка розраховувалася за даними КТ шляхом сегментації зон інфільтративно-некротичного ураження з подальшим обчисленням об’єму, маси інфільтрату та її відношення до маси тіла пацієнта. Встановлено, що зі збільшенням RM достовірно зростала тяжкість перебігу захворювання та потреба в некрсеквестректомії. При RM ≤0,8% некрсеквестректомія була необхідна у 22,7% пацієнтів, при RM 0,9–1,1% — у 36,6%, тоді як при RM ≥1,2% — у 94,7% хворих.
На підставі морфометричних, клінічних і лабораторних показників розроблено систему первинної бальної оцінки T1, яку проводили на 5–7 добу від початку захворювання. Вона дозволяла оцінити вихідну тяжкість локального та системного процесу, прогнозувати ефективність малоінвазивного лікування та визначати ризик подальшої ескалації. Повторна оцінка T2 виконувалася протягом 10 діб після малоінвазивного втручання та враховувала клінічну динаміку, лабораторні показники, характер дренажного вмісту, наявність секвестрів, ефективність евакуації патологічного субстрату та дані контрольної КТ. Високі значення T2 достовірно асоціювалися з необхідністю переходу до некрсеквестректомії.
Застосування гібридного трансгастрального дренування інфікованих утворень сальникової сумки забезпечило підвищення частоти остаточного успіху лікування без ескалації до 79,2% проти 38,1% при стандартному перкутанному дренуванні та зниження частоти кровотеч до 4,2% проти 33,3%. VAC-асистоване дренування інфікованих вогнищ заочеревинної клітковини дозволило досягти повної санації без відкритої операції у 72,4% пацієнтів проти 37,5% у групі стандартного дренування, а також зменшити потребу у повторних малоінвазивних втручаннях — 6,9% проти 45,8%.
Таким чином, у дисертаційній роботі обґрунтовано та впроваджено удосконалену ступеневу тактику лікування хворих із гострим інфікованим некротичним панкреатитом. Запропоновані морфометричні, клініко-лабораторні та інструментальні критерії дозволяють об’єктивізувати оцінку тяжкості захворювання, прогнозувати ефективність малоінвазивних втручань, своєчасно визначати показання до ескалації лікування та підвищувати безпеку хірургічної допомоги. Отримані результати мають наукове і практичне значення та можуть бути використані у спеціалізованих хірургічних стаціонарах.
Дата реєстрації
2026-05-12
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-12 / 2026-07-01
