Реєстраційний номер
0526U000149, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
11-06-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Мікробіологічне обґрунтування стратегії профілактики та лікування інфекційно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки в умовах антибіотикорезистентності збудників.
Здобувач
ФАУСТОВА Марія Олексіївна, Кандидат медичних наук
Консультант Назарчук Олександр Адамович
Опонент Климнюк Сергій Іванович
Опонент Кондратюк Вячеслав Миколайович
Опонент Коваль Галина Миколаївна
Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович
Рецензент Поліщук Сергій Степанович
Рецензент Палій Ірина Гордіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Робота присвячена підвищенню ефективності профілактики та лікування інфекційно-запальних захворювань (ІЗЗ) м’яких тканини щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) в умовах антибіотикорезистентності збудників шляхом мікробіологічного обґрунтування нової стратегії застосування протимікробних засобів.
Дослідження проводили у два етапи протягом 2019-2025 рр. Перший етап включав відбір пацієнтів згідно критеріїв включення у дослідження та забір зразків біологічного матеріалу. На другому етапі з отриманих зразків проводили виділення та ідентифікацію домінуючих збудників з наступним вивченням їх біологічних властивостей. Мікробіологічне обґрунтування стратегії профілактики та лікування ІЗЗ м’яких тканин ЩЛД в умовах антибіотикорезистеності збудників здійснювали на основі аналітичного узагальнення отриманих результатів проведених мікробіологічних досліджень.
У дослідженні взяли участь 425 хворих з ІЗЗ мʼяких тканин ЩЛД, які були розподілені відповідно від етіології розвитку запального процесу на дві групи: пацієнти з одонтогенними та неодонтогенними процесами, кожну з яких, у свою чергу, додатково підрозділяли на групи пацієнтів з флегмонами та абсцесами.
Встановлено, що мікробіота ІЗЗ м’яких тканин ЩЛД була представлена переважно грампозитивними коками родів Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus і Kocuria, а також неферментуючими грамнегативними бактеріями. Streptococcus spp., Enterococcus spp. і Kocuria spp. достовірно частіше виявляли при одонтогенних інфекціях, тоді як Acinetobacter spp. та Pseudomonas spp. – лише при неодонтогенних процесах. Мікробне навантаження при одонтогенних інфекціях у 1,3 раза перевищувало показники при неодонтогенних процесах (p<0,05).
Дослідження антибіотикочутливості виявили високий рівень резистентності збудників. S. aureus характеризувався стійкістю до пеніцилінів, аміноглікозидів і кліндаміцину; коагулазонегативні стафілококи – до β-лактамів; Enterococcus spp. – до гентаміцину та ванкоміцину; Streptococcus spp. – до β-лактамів і фторхінолонів. Серед грамнегативних бактерій найвищу резистентність демонстрували Acinetobacter spp., Pseudomonas spp. та Klebsiella spp.. Прогностичний аналіз засвідчив тенденцію до подальшого зростання антибіотикорезистентності протягом наступних п’яти років.
Оцінка ефективності антисептиків показала, що декаметоксин мав найвищу активність щодо мультирезистентних збудників, перевищуючи хлоргексидин і мірамістин у 2–4 рази. Генетичний аналіз виявив широкий спектр генів антибіотикорезистентності у грампозитивних і грамнегативних бактерій.
Встановлено, що місцеві анестетики також володіють антимікробними властивостями: артикаїн був найбільш ефективним щодо грампозитивних коків, а лідокаїн – щодо грамнегативних бактерій. Комбінації анестетиків з антисептиками проявляли переважно адитивний протимікробний ефект.
На основі отриманих результатів та їх ретельного аналізу встановлено концептуальний підхід до раціонального застосування антимікробних засобів в умовах антибіотикорезистентності збудників, який полягає у комплексному підходів до вибору антимікробних засобів та передбачає використання антимікробних системних та локальних засобів різного механізму дії з чіткою пріоритезацією вибору за антимікробною ефективністю. Застосування антисептиків передбачає врахування оптимального порядку за їх ефективністю щодо антибіотикрезистентних збудників інфекцій щелепно-лицевої ділянки: ДКМ → МРМС → ХГ. Для місцевої анестезії при грампозитивних інфекціях доцільно застосовувати артикаїн → лідокаїн → мепівакаїн, тоді як при інфекціях, спричинених грамнегативними збудниками – лідокаїн → артикаїн → мепівакаїн. Виявлено, що проти збудників ІЗЗ мʼяких тканин ЩЛД усі досліджувані антисептики проявляли адитивний протимікробний ефект з артикаїном, за виключенням ХГ щодо Acinetobacter spp., Pseudomonas spp., що варто враховувати на етапі вибору препарату для знеболення та антисептичної обробки рани.
Враховуючи розподіл антибіотиків згідно класифікації AWaRe, можна означити наступний порядок препаратів для емпіричного лікування ІЗЗ мʼяких тканин ЩЛД, спричинених грампозитивними мікроорганізмами: гентаміцин/ кліндаміцин/бензилпеніцилін (група А) ванкоміцин/норфлоксацин/ азитроміцин/ моксіфлоксацин/ кларитроміцин/еритроміцин/цефоксицин (група W). Поряд з цим, для грамнегативних бактерій встановлено такий загальний порядок застосування антимікробних препаратів при емпіричному лікування ІЗЗ мʼяких тканин ЩЛД: (група А) амікацин/гентаміцин (група W) меропенем/іміпенем (група R) меропенем вербактам/іміпенем релабактам.
Дата реєстрації
2026-05-25
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-10-16
