Добкторська дисертація. П’ЯТКОВСЬКИЙ Тарас Іванович. Мікробіологічне обґрунтування ефективності альтернативних методів інактивації мікроорганізмів на основі комбінування нетермічних і термічних факторів впливу.

Реєстраційний номер

0526U000150, Докторська дисертація

На здобуття

Доктор медичних наук

Дата захисту

12-06-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Мікробіологічне обґрунтування ефективності альтернативних методів інактивації мікроорганізмів на основі комбінування нетермічних і термічних факторів впливу.

Здобувач

П’ЯТКОВСЬКИЙ Тарас Іванович, Кандидат медичних наук

Опонент Кондратюк В’ячеслав Миколайович
Опонент Ковальчук Валентин Петрович
Опонент Грузевський Олександр Анатолійович
Рецензент Палій Віктор Гордійович
Рецензент Ковальчук Валентин Петрович
Рецензент Палій Ірина Гордіївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Опис

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо застосування нетермічних методів інактивації вегетативних та споротворних мікроорганізмів на підставі отриманих результатів досліджень. Було встановлено, що бактеріальна контамінація камер вакуумного охолодження та проникнення бактерій в товщу листків зелені можливі під час процесу вакуумного охолодження. Доведено, що у межах камери кипіння вологої органічної речовини, спричиненої вакуумом, може поширювати контамінацію на інші місця камери. Встановлено, що у камері вакуумного охолодження інтерналізація бактерій до 3 lg КУО/г у товщу листя зелені відбувається інтенсивніше при нижчому тиску (0,6 кПа у порівнянні з 0,9 кПа) та повільнішому (0,35 л/хв у порівнянні з 2,19 л/хв) відновленню тиску до атмосферного. Доведено, що ефективність газоподібного озону проти E. coli O157:H7 збільшувалася після вакуумного охолодження (інактивація 2,5 lg КУО/г проти 1,9 lg КУО/г), яке видаляє рідину з поверхні продукту та дозволяє газоподібному дезінфектанту проникнути глибше у продихи та щілини на листках шпинату. У той же час показано, що застосування рідких дезінфікуючих засобів після вакуумного охолодження є менш ефективним (інактивація 2,7 lg КУО/г) ніж застосування рідкого дезінфектанта самостійно (інактивація 2,8 lg КУО/г) через інтерналізацію інокульованих бактерій у тканину продукту, яка відбувалася під час процесу вакуумного охолодження. Встановлено, що короткочасна обробка (30 хв) високою концентрацією озону (1,5 г/м3) з подальшою тривалою обробкою (до трьох діб) низькою концентрацією озону (0,106 г/м3) мала синергічний ефект на інактивацію E. coli O157:H7 (інактивація на 3,8 lg КУО/г більше ніж при тривалій обробці без бустерної обробки). При комбінуванні рідких та газоподібних дезінфектантів майже у всіх випадках спостерігали ефект слабший, ніж адитивний. Адитивний ефект обох дезінфектантів (газоподібний озон та рідкий Pro-San L) спостерігали тільки коли за обробкою рідким дезінфікуючим засобом слідувало застосування газоподібного озону під час вакуумного охолодження продукції (інактивація 3,9 lg КУО/г). Встановлено, що ефективність дезінфекції води обробці електролізом залежала від вихідної концентрації мікроорганізмів у воді та тривалості їх контакту з озоном та активними формами кисню. Після обробки електролітично-озонованою водою (до 4 мг/л) клінічних штамів S. aureus та E. coli протягом 15 хвилин виявляли сублетальні пошкодження бактеріальних клітин у цих культурах. Показано, що обробка суспензії спор B. subtilis помірним електричним полем (300 В/см) у поєднанні з помірною сублетальною термічною обробкою (55, 65 і 75 °C) може призвести до помітного зменшення їх концентрації. Обробкою помірним електричним полем протягом 60 хвилин було нейтралізовано 0,6 lg КУО/мл при початковій концентрації суспензії ~ 7 lg КУО/мл. За допомогою такої ж обробки у поєднанні з термічною обробкою при 55, 65 і 75 °C інактивовано 1,8 lg КУО/мл, 2,0 lg КУО/мл та 2,5 lg КУО/мл відповідно. Встановлено, що обробка помірним електричним полем (15,7 В/см) при температурі 55 °C сирих курячих яєць, інокульованих E. coli К12, зменшувала популяцію мікроорганізмів всередині яєць та спричиняла сублетальні пошкодження бактеріальних клітин. Доведено, що вимірювання електропровідності при обробці суспензії Listeria innocua високим гідростатичним тиском (300-500 МПа) можна використовувати для моніторингу ступеня пошкодження клітин. Результати роботи засвідчили, що електропровідність бактеріальної суспензії зростає зі збільшенням кількості летально ушкоджених клітин. Встановлено, що одночасна обробка високим гідростатичним тиском та імпульсним електричним полем збільшувала електропровідність найбільше, що свідчило про найбільший витік внутрішньоклітинних небілкових компонентів. Комбінації обробок високим гідростатичним тиском і обробки ультразвуком продемонстрували синергічний ефект (інактивація ~ 3 lg КУО/мл), коли за обробкою високим гідростатичним тиском проводили обробкою ультразвуком, але адитивний ефект (інактивація ~ 2 lg КУО/мл), коли обробка ультразвуком передувала обробці високим гідростатичним тиском. Підтверджено, що багаторазова обробка суспензії спор високим гідростатичним тиском була більш ефективною в інактивації спор B. subtilis, ніж його одноразова обробка протягом такого ж часу.

Дата реєстрації

2026-05-25

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-08 / 2026-10-16