Реєстраційний номер
0526U000196, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
12-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-експериментальне обґрунтування концепції диференційного підходу до лікування та профілактики захворювань пародонту різного ступеню тяжкості
Здобувач
Пиндус Володимир Богданович, Кандидат медичних наук
Опонент Мазур Ірина Петрівна
Опонент Скрипников Петро Миколайович
Опонент Лучинський Михайло Антонович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України"
Опис
Дисертаційна робота присвячена теоретичному узагальненню та новому вирішенню актуальної наукової проблеми стоматології – підвищенню ефективності лікування та профілактики захворювань пародонту різного ступеня тяжкості на основі розробки та впровадження патогенетично обґрунтованих лікувально-профілактичних комплексів.
Метою дослідження було клініко-експериментальне обґрунтування концепції диференційованого підходу до лікування та профілактики захворювань пародонту різного ступеня тяжкості шляхом розробки лікувально-профілактичного комплексу, який володіє антиоксидантною, антидисбіотичною, протизапальною дією, покращує обмінні процеси та підвищує неспецифічну резистентність організму.
Для досягнення поставленої мети проведено комплекс епідеміологічних, клінічних, лабораторних, молекулярно-генетичних, біофізичних та експериментальних досліджень. В епідеміологічному дослідженні взяли участь 267 осіб, серед яких для поглибленого обстеження відібрано 120 пацієнтів із захворюваннями пародонту різного ступеня тяжкості віком 35–60 років. Контрольну групу склали практично здорові особи відповідного віку.
Встановлено високу поширеність та інтенсивність карієсу зубів у пацієнтів із захворюваннями пародонту. Виявлено вікові та статеві особливості перебігу каріозного процесу і захворювань пародонту. Показано, що зі збільшенням тяжкості пародонтиту погіршуються клінічні показники стану тканин пародонту та зростає потреба у проведенні комплексних профілактичних заходів.
Проведені молекулярно-генетичні дослідження дозволили встановити епігенетичні механізми, пов’язані з ремоделюванням кісткової тканини при пародонтиті. Виявлено зміни метилювання генів системи RANKL/OPG, які свідчать про посилення остеокластогенезу та резорбції кісткової тканини зі зростанням тяжкості захворювання. Отримані результати стали підґрунтям для персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів із різним ступенем тяжкості пародонтиту.
Біофізичними дослідженнями встановлено наявність порушень мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів із захворюваннями пародонту. Виявлено взаємозв’язок між ступенем тяжкості пародонтиту та розвитком остеопенічних і остеопоротичних змін. Показано, що найбільш виражені порушення кісткового метаболізму спостерігаються у хворих із генералізованим пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості.
Експериментальні дослідження на щурах з моделлю пародонтиту продемонстрували розвиток виражених запальних, дисбіотичних та оксидативних порушень, що супроводжувалися активацією процесів резорбції кісткової тканини. Встановлено, що застосування препарату «Мінерол» та розробленого лікувально-профілактичного комплексу сприяє нормалізації процесів кісткового ремоделювання, зниженню активності запальних процесів, посиленню антиоксидантного та антимікробного захисту.
На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень розроблено диференційовані лікувально-профілактичні комплекси для пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом та генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості. Доведено, що їх застосування забезпечує стійке покращення клінічного стану тканин пародонту, зниження інтенсивності запалення, нормалізацію показників мікробіоценозу порожнини рота, підвищення активності факторів неспецифічного захисту та антиоксидантної системи.
Біохімічні дослідження ротової рідини показали, що захворювання пародонту супроводжуються активацією процесів перекисного окиснення ліпідів, підвищенням активності маркерів запалення, розвитком орального дисбіозу та зниженням неспецифічної резистентності. Застосування запропонованих лікувально-профілактичних комплексів сприяло нормалізації більшості досліджуваних показників як у найближчі, так і у віддалені терміни спостереження.
Вперше за допомогою молекулярно-генетичних досліджень обґрунтовано механізми впливу вкрай високочастотної терапії на пародонтопатогенну мікрофлору та тканини пародонту. Показано, що застосування комплексного лікування сприяє нормалізації функціонального стану мікрокапілярного русла ясен, покращує адаптаційні можливості тканин та підтримує гомеостаз порожнини рота.
Доведено високу лікувально-профілактичну ефективність розроблених комплексів у хворих із різним ступенем тяжкості пародонтиту. Їх застосування забезпечує тривалий клінічний ефект, знижує активність запальних процесів, покращує стан тканин пародонту та сприяє стабілізації досягнутих результатів у віддалені терміни спостереження.
Ключові слова: пародонтит, хронічний катаральний гінгівіт, лікувально-профілактичний комплекс, молекулярно-генетичні дослідження, дисбіоз, антиоксидантний захист, кістковий метаболізм, профілактика, лікування.
Дата реєстрації
2026-06-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-19 / 2026-09-30
