Реєстраційний номер
0526U000200, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор педагогічних наук
Дата захисту
08-07-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Система формування умінь навчальної самоорганізації студентів у закладах вищої освіти США
Здобувач
Курчатова Анжеліка Віталіївна, Кандидат педагогічних наук
Опонент Княжева Ірина Анатоліївна
Опонент Куліченко-Чугіна Алла Костянтинівна
Опонент Савчук Борис Петрович
Рецензент Ткаченко Андрій Володимирович
Рецензент Окольнича Тетяна Володимирівна
Рецензент Плющ Валентина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Опис
У роботі здійснено цілісний науково-педагогічний аналіз системи формування умінь навчальної самоорганізації студентів у закладах вищої освіти США як інтегрованого багаторівневого утворення, що охоплює нормативно-правовий, інституційний, організаційно-педагогічний та соціокультурний рівні.
Виокремлено провідні концепції й теорії формування умінь навчальної самоорганізації (self-directed/self-regulated learning (саморегульоване навчання, самостійне навчання)), поширені в американській вищій освіті.
Представлено авторську концепцію формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх учителів у закладах вищої освіти США включає три компоненти: методологічний, теоретичний і технологічний.
Встановлено нормативно-організаційні механізми функціонування системи формування умінь навчальної самоорганізації студентів у закладах вищої освіти США, де вона концептуалізується через категорію self-regulated learning (саморегульоване навчання) (SRL).
Визначено структурно-компонентний склад системи умінь SRL, який охоплює метакогнітивний (цілепокладання, планування, моніторинг, самооцінювання), поведінковий (управління ресурсами, стратегіями й навчальним середовищем).
Окреслено суб’єктно-рольову структуру системи формування SRL у закладах вищої освіти США, що реалізується в межах мережевої моделі дидактичної взаємодії, що передбачає розподіл педагогічної відповідальності між різними ролями та сервісами (викладання, advising (консультування), mentoring (наставництво), tutoring (тьюторство), coaching (коучинг)), які адресують окремі елементи циклу саморегульованого навчання та забезпечують поступовий перехід студента від зовнішньо регульованого до автономного навчання.
Доведено, що в освітньому контексті США уміння навчальної самоорганізації формуються не ізольовано, а шляхом наскрізної дидактичної інтеграції – від спеціальних курсів академічних навичок до проєктної, дослідницької та міждисциплінарної діяльності в межах фахових дисциплін. Такий підхід забезпечує поєднання предметного змісту з опануванням стратегій цілепокладання, тайм-менеджменту, самоконтролю, рефлексії та самокорекції. Аналіз змісту навчальних дисциплін засвідчує його переорієнтацію з трансляції знань на педагогічно спроєктований простір формування навчальних стратегій і метакогнітивних умінь, що відповідає діяльнісно-компетентнісній моделі вищої освіти. Зміст курсів фіксує не лише предметні результати, а й типи інтелектуальних дій, необхідних для роботи з навчальним матеріалом.
Визначено, що методичне забезпечення розвитку навчальної самоорганізації у закладах вищої освіти США функціонує як інфраструктура саморегульованого навчання, інтегруючи активні та компетентнісно орієнтовані методи, mastery-based підходи, формувальне оцінювання, системи зворотного зв’язку та цифрове навчальне середовище. Воно спрямоване на поступове опанування студентами стратегій планування, моніторингу та рефлексії власної навчальної діяльності. Структура методичного забезпечення охоплює навчальні програми, силабуси, інструктивні матеріали, інструменти самоконтролю й рефлексії, а також активні та проблемно-орієнтовані методи навчання. У цьому контексті роль викладача трансформується від транслятора знань до фасилітатора й наставника процесу саморегуляції.
Встановлено, що цифрові платформи та LMS виконують функцію педагогічного каркаса саморегульованого навчання за умови їх інтеграції в цілісну методико-технологічну модель курсу. Критеріями їх педагогічної ефективності є прозорість вимог, структурованість навчального процесу, доступність, інтегрованість формувального фідбеку, підтримка метакогнітивних дій і аналітична візуалізація навчального прогресу. За відсутності цих умов цифрові інструменти втрачають середовищну функцію й редукуються до ролі сховищ навчальних матеріалів.
Запропоновано модель системи формування умінь навчальної самоорганізації студентів у закладах вищої освіти США, структура якої охоплює взаємопов’язані цільово-ціннісний, нормативно-інституційний, змістово-процесуальний, організаційно-технологічний та рефлексивно-оцінювальний компоненти.
Обґрунтовано педагогічні умови ефективності моделі: використання цифрових технологій як інструментів саморегуляції; підготовка викладачів до фасилітації, менторського й коучингового супроводу SRL; поєднання академічної свободи студентів із чітко визначеними та прозорими очікуваннями результатів навчання.
Визначено тенденції розвитку проблеми формування умінь навчальної саморганізації студентів у закладах вищої освіти США та України. Виокремлено шляхи екстраполяції ефективного досвіду формування умінь навчальної саморганізації студентів у закладах вищої освіти США у систему вищої освіти України.
Ключові слова: навчальна самоорганізація студентів, уміння навчальної самоорганізації, заклади вищої освіти США та України, система формування умінь навчальної самоорганізації, концепція формування умінь навчальної самоорганізації.
Дата реєстрації
2026-06-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-22 / 2026-07-02
