Реєстраційний номер
0526U000203, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор педагогічних наук
Дата захисту
06-07-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Підготовка майбутнього викладача до управління якістю освітніми проєктами у закладах вищої освіти
Здобувач
Черненко Олександр Володимирович, Кандидат педагогічних наук
Опонент Смирнова Ірина Михайлівна
Опонент Рідей Наталія Михайлівна
Опонент Бахмат Наталія Валеріївна
Рецензент Кучай Тетяна Петрівна
Рецензент Лещенко Геннадій Анатолійович
Рецензент Савченко Наталія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Опис
У дисертації науково обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх викладачів до управління якістю освітніми проєктами у ЗВО.
Актуальність дослідження зумовлена системною трансформацією вищої освіти України в умовах євроінтеграції, цифровізації та реалій воєнного стану, що актуалізують потребу у викладачеві-менеджері якості. Об’єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх викладачів у ЗВО, предметом – теоретичні та практичні засади їхньої підготовки до управління якістю освітніми проєктами.
На основі аналізу понятійно-категоріального апарату сформульовано авторські дефініції базових категорій дослідження: «освітній проєкт» – цілеспрямована, структурована, обмежена в часі та ресурсах діяльність, що трансформує педагогічні ідеї у конкретні освітні рішення; «управління якістю освітніми проєктами» – системна діяльність із планування, реалізації, моніторингу й вдосконалення проєктів на засадах стандартів ISO 21001, циклу PDCA та KPI; «готовність майбутнього викладача до управління якістю освітніми проєктами» – інтегрована особистісно-професійна якість, що виявляється у стійкій мотивації, системі професійних знань, сформованих операційних уміннях та здатності до рефлексивної саморегуляції.
Обґрунтовано евристичний потенціал релятивістського підходу як методологічного інструментарію, що уможливлює аналіз моделей забезпечення якості не як нормативно уніфікованих структур, а як контекстуально обумовлених систем. Встановлено, що система забезпечення якості вищої освіти є складним ієрархічно організованим утворенням із сімома структурними та сімома функціональними компонентами.
Визначено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього викладача до управління якістю освітніми проєктами у ЗВО, а саме: а) формування мотивації та професійної зацікавленості студентів у якісному виконанні освітніх проєктів; б) забезпечення міждисциплінарної інтеграції педагогічних знань, умінь, навичок, професійних якостей за допомогою інтерактивних методів навчання; в) впровадження та широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; г) забезпечення творчого підходу та можливості для професійного саморозвитку майбутніх викладачів у межах групової науково-дослідницької роботи.
Спроєктовано та обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх викладачів до управління якістю освітніми проєктами у ЗВО, яка охоплює взаємопов’язані компоненти: а) цільовий (мета, завдання, принципи, підходи); б) змістовий (теоретична, практична та методична підготовка); в) процесуальний (форми, методології, методи та педагогічні умови навчання); г) технологічний (технології, засоби й підходи до навчання); д) діагностично-результативний (критерії, показники, рівні та результат). Обґрунтовано чотирикомпонентну структуру готовності майбутнього викладача – мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний і рефлексивний компоненти – та відповідну трирівневу шкалу її оцінювання (високий, середній, низький).
Експериментально перевірено ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх викладачів до управління якістю освітніми проєктами у ЗВО. Результати педагогічного експерименту засвідчили статистично значуще зростання рівнів готовності студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Позитивна динаміка простежувалася у посиленні мотиваційно-ціннісного ставлення до управління якістю освітніх проєктів, збагаченні когнітивної бази сучасними стандартами та методологіями, розвитку операційних умінь проєктного менеджменту та формуванні здатності до рефлексії власної управлінської діяльності.
Обґрунтовано комплекс навчально-методичних рекомендацій із впровадженням модульних спеціалізованих курсів, проєктно-орієнтованого навчання та сертифікації за стандартами PMI.
Ключові слова: освітній проєкт, якість освіти, управління якістю, управління якістю освітніми проєктами, готовність майбутнього викладача, професійна підготовка викладача, система забезпечення якості вищої освіти, релятивістський підхід, проєктний менеджмент, заклад вищої освіти.
Дата реєстрації
2026-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-02
