Реєстраційний номер
0526U000208, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор економічних наук
Дата захисту
16-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Стратегія управління підприємствами сфери послуг в умовах об’єднаних територіальних громад
Здобувач
Ратинський Вадим Віталійович, Кандидат економічних наук
Консультант Андрушків Богдан Миколайович
Опонент Череп Алла Василівна
Опонент Храпкіна Валентина Валентинівна
Опонент Мельник Степан Іванович
Рецензент Сороківська Олена Анатоліївна
Рецензент Фалович Володимир Андрійович
Рецензент Крамар Ірина Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький національний університет
Опис
Дисертацію присвячено вирішенню наукової проблеми обгрунтування концептуальних засад, розроблення теоретико-методологічних положень і науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління підприємствами сфери послуг в умовах об’єднаних територіальних громад.
У дисертації обґрунтовано передумови відродження та активізації діяльності підприємств сфери послуг на інноваційних засадах. Окреслено основні проблеми функціонування сервісних підприємств та доведено, що успіх сервісного підприємства як суб’єкта господарювання визначається економічно обґрунтованою стратегією, наявністю висококваліфікованого персоналу, а також орієнтованою на клієнта системою обслуговування. Стратегічна орієнтація визначена, як системоутворюючий фактор, що впливає на ефективність діяльності компанії, оскільки саме вона, формуючи загальну місію компанії, забезпечує стратегічний зв’язок між її цілями, ресурсами та мінливими можливостями ринку. Доведено, що сервіс передбачає значно ширше коло видів діяльності, ніж роль сполучної ланки між промисловим виробництвом, сільським населенням та учасниками сільськогосподарського виробництва, та покликаний забезпечувати якнайповніше задоволення їх потреб в торгово-побутовому обслуговуванні.
Встановлено, що ефективне управління сервісним підприємством передбачає розробку та імплементацію трьох основних елементів: стратегічної орієнтації підприємства сервісного обслуговування, системи внутрішнього маркетингу, спрямованого на стимулювання персоналу і дієвої системи надання послуг жителям сільської місцевості та сільгосптоваровиробникам, що ґрунтується на задоволенні їх специфічних потреб як цільових споживачів.
Доведено, що диверсифікація як стратегічна орієнтація підприємства повинна в кінцевому рахунку забезпечити підприємству сфери послуг його актуальність на ринку. Виділено два основних напрями диверсифікації діяльності підприємств сфери послуг: «синергічна диверсифікація», пов’язаний з використанням при диверсифікації переваг, яких підприємство досягло у традиційній для себе сфері та «конгломератна диверсифікація» – полягає в переході підприємства у галузь діяльності не пов’язану з поточним бізнесом, до нових технологій і потреб ринку, і спрямовану на одержання фірмою більшого прибутку і мінімізацію підприємницьких ризиків. Доведено, що диверсифікація як стратегічна орієнтація підприємства повинна в кінцевому рахунку забезпечити підприємству сфери послуг його актуальність на ринку.
Здійснено аналіз процесів концентрації товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та сервісного обслуговування, визначено тенденції розвитку й розміщення мережі сервісних підприємств у контексті процесів концентрації і спеціалізації, оцінено особливості та ефективність їх спеціалізації. Емпіричною базою слугували дані сервісних підприємств Тернопільської області.
Удосконалено механізм диверсифікації діяльності сервісних підприємств та модель вибору напряму диверсифікації, що передбачає діагностику проблем розвитку підприємства, виявлення можливих варіантів, зіставлення витрат із наявними ресурсами, розрахунок точки беззбитковості й прибутковості кожного варіанта та вибір напряму. Систематизовано основні мотиви диверсифікації і розроблено інструментарне забезпечення реалізації системи диверсифікації сервісних підприємств в ОТГ.
Обґрунтовано доцільність розгляду диверсифікації як способу розвитку торгово-побутових підприємств. Доведено, що стратегія розширення діяльності сервісних підприємств, ефективна на різних етапах їх життєвого циклу, реалізується на основі певного механізму, який передбачає визначення стратегічної позиції підприємства, стратегічних альтернатив його диверсифікації, а також обґрунтування комплексу ефективних заходів реалізації стратегії розширення. Обґрунтовано, що оптимальною конфігурацією сервісних мереж є сервісний кластер через можливість використання переваг диверсифікації всередині кластера як стратегії для сервісних підприємств з різними сферами діяльності та обґрунтовано його організаційну модель.
Розвинуто стратегічні аспекти сервісного обслуговування та узагальнено сучасні тренди управління й розвитку сервісних підприємств в умовах ОТГ. Обґрунтовано диверсифікацію як напрям інноваційної стратегії управління та розвитку сервісних підприємств.
Побудовано структуру інноваційної стратегії управління сервісною інфраструктурою ОТГ в умовах євроінтеграційних процесів, яка включає взаємопов’язані елементи: методи; принципи; внутрішні ресурси і резерви; зовнішні ресурси; сучасні тренди управління та розвитку; диверсифікацію і кластеризацію; організаційно-економічний інструментарій
Ключові слова: стратегічне управління, об’єднана територіальна громада, сфера послуг, торгівля, сервісне підприємство, сервісна інфраструктура, ефективність діяльності, інновації, механізм, євроінтеграційний розвиток.
Дата реєстрації
2026-07-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-02 / 2026-07-20
