Реєстраційний номер
0526U000219, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
21-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Адміністративно-правова аксіологія: теоретичні концепції та їх практична реалізація в сучасній Україні.
Здобувач
Мандриченко Жанна Василівна, Кандидат юридичних наук
Опонент Віхляєв Михайло Юрійович
Опонент Максіменцева Надія Олександрівна
Опонент Легеза Юлія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації вирішено важливу наукову проблему сучасної науки адміністративного права, що полягає в розробленні цілісної концепції адміністративно-правової аксіології як самостійного напряму галузевої науки. Концепція охоплює її понятійно-категоріальний апарат, предмет і методологічні засади, систему адміністративно-правових цінностей, їх ієрархію, закономірності взаємодії з принципами, функціями та інститутами адміністративного права, а також механізми реалізації у правотворчій і правозастосовній діяльності.
Сформовано цілісну концепцію адміністративно-правової аксіології, що дає змогу інтерпретувати галузь як ціннісно зумовлений механізм регулювання публічно-владних відносин. Обґрунтовано інноваційний дослідницький ракурс аналізу адміністративного права крізь призму системи його цінностей, які визначають зміст галузевих інститутів, напрям правового регулювання та критерії верифікації діяльності суб’єктів публічної влади. Доведено зміну доктринальної парадигми з вузько-нормативістської на ціннісно-орієнтовану (сервісну), у межах якої людина розглядається не як об’єкт управлінського впливу, а як найвища правова цінність та суб’єкт взаємодії з державою.
Встановлено, що адміністративно-правові цінності виконують системоутворюючу функцію, забезпечуючи внутрішню узгодженість інститутів галузі. Виокремлено та схарактеризовано їхні основні функції: орієнтаційну, регулятивну, інтегративну та легітимаційну. Аксіологічний фундамент галузі безпосередньо випливає з конституційних норм, що дозволяє розглядати адміністративне право як форму процедурної конкретизації Конституції України.
Обґрунтовано, що принцип верховенства права в системі адміністративно-правової аксіології виконує функцію інтегруючої мета-цінності. Він поєднує в собі конституційні засади, основоположні права людини і стандарти доброго врядування. Аргументовано, що зміст цього принципу динамічно еволюціонує під впливом практики Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також викликів воєнного стану. Доведено, що верховенство права системно узгоджує аксіологічну тріаду – людиноцентризм, справедливість і свободу.
Запропоновано новий двовимірний підхід до аналізу цінностей: загальнодержавний і локальний. Обґрунтовано, що в умовах децентралізації реалізація аксіологічної тріади найповніше виявляється на рівні територіальних громад. Це дозволило сформувати теоретичну базу для переходу від державоцентричної до сервісної моделі управління на рівні місцевого самоврядування.
Доведено, що європейська правова традиція та випрацьовані органами Ради Європи стандарти публічного управління (адміністрування) слугують нормативно-ціннісним орієнтиром для реформування українського адміністративного права. Встановлено, що інтеграція практики ЄСПЛ та стандартів good governance в національне правозастосування дозволила подолати радянську спадщину адміністративного патерналізму. Констатовано, що перетворення стандартів щодо прозорості, вмотивованості рішень та права особи бути заслуханою на повсякденні положення вітчизняного законодавства щодо адміністративних процедур є важливим показником адаптації української системи публічного управління (адміністрування) до європейських стандартів захисту прав людини.
Констатовано, що Закон України «Про адміністративну процедуру» виступає нормативним ядром практичної матеріалізації європейських правових цінностей. Встановлено, що цей законодавчий акт забезпечує реальну легітимізацію та гармонізацію вітчизняного регулювання із правовими стандартами Європейського Союзу. Доведено, що системне втілення його приписів трансформує діяльність органів публічної влади на засадах прозорості та підзвітності, перетворюючи європейську сервісну парадигму на повсякденну юридичну реальність українського суспільства.
Обґрунтовано методологічну доцільність інтеграції аксіологічного та функціонального підходів у дослідженні галузі адміністративного права України. Встановлено, що функції адміністративного права (регулятивна, охоронна, захисна) перебувають у повній субординації від його ціннісного ядра, забезпечуючи матеріалізацію останнього. Констатовано, що без чіткого аксіологічного наповнення функції права втрачають свій гуманістичний орієнтир, перетворюючись на суто технічний інструмент державного примусу чи публічного управління (адміністрування).
Дата реєстрації
2026-07-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-24 / 2026-08-24
