Реєстраційний номер
0526U000226, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
22-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Теоретичні засади стимулюючого правового режиму господарювання
Здобувач
Курепіна Олена Юріївна, Кандидат юридичних наук
Консультант Устименко Володимир Анатолійович
Опонент Поєдинок Валерія Вікторівна
Опонент Подцерковний Олег Петрович
Опонент Коваль Ірина Федорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України"
Опис
Вперше у науці господарського права розроблено теоретичні положення і висновки, присвячені розвитку господарсько-правової думки щодо стимулюючого правового режиму господарювання як субінституту спеціального режиму господарювання, поглибленні, з урахуванням сучасних розробок у праві ЄС, наукових знань про поняття, предмет, змістовно-структурні зв’язки, принципи та види стимулюючого правового режиму господарювання.
Запропоновано:
визнати стимулюючий правовий режим господарювання як субінститут у межах інституту спеціального режиму господарювання;
визначення стимулюючого правового режиму господарювання як системи правових норм, спрямованих на регулювання господарських відносин із використанням комплексу правових засобів стимулюючого характеру, які переслідують мету створення передумов для реалізації державної економічної політики за її пріоритетними напрямами у спосіб, який забезпечить сталий розвиток держави та суспільства;
правові засоби стимулювання економіки, які сукупно формують стимулюючий правовий режим господарювання, за критеріями ступеня правового впливу на суб’єкта господарювання та характеру організації правових зв’язків, диференціювати на вертикальні та горизонтальні:
класифікацію правових засобів горизонтального типу у системі засобів стимулюючого правового режиму господарювання за наступними критеріями: 1. За порядком та умовами надання: 1) активного типу, що передбачають прямі витрати державних та/або місцевих ресурсів; 2) пасивного типу, що передбачають факультативні способи стимулювання суб’єктів господарювання; 2. За ступенем інтенсивності стимулюючого впливу: 1) засоби державної підтримки компенсаторного характеру; 2) засоби сприяння активізації інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання із використанням форм державної допомоги, реалізація яких відбувається на договірних засадах; 3. За ступенем інституціоналізації: 1) стимулювання суб’єктів господарювання здійснюється у межах чітко ідентифікованого відповідно до законодавства правового режиму певного виду господарської діяльності або сфери господарювання, що зумовлює особливості договірного регулювання; 2) стимулювання суб’єктів господарювання здійснюється за функціональним критерієм.
Доводиться, що до підстав застосування правових засобів вертикального типу належать саме акти нормативного характеру. В той час як в основу правових засобів горизонтального типу покладено принцип диспозитивності та взаємоузгоджений розподіл прав та обов’язків, що випливає з правової природи господарського договору як підстави впровадження таких правових засобів.
За використанням функціонального критерію виділено найбільш поширені види стимулюючого правового режиму господарювання, які передбачають різний ступінь та масштаб впливу на діяльність суб’єктів господарювання, а саме: 1) правові режими підтримки суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності; 2) правовий режим підтримки суб’єктів господарювання у окремих галузях економіки; 3) правовий режим підтримки суб’єктів господарювання у межах певного виду господарської діяльності; 4) правовий режим підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва; 5) правовий режим державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів; 6) правовий режим державної допомоги суб’єктам господарювання на досягнення соціальних та екологічних цілей.
Визначено умови, які характеризують підстави, форми та порядок припинення застосування різних правових засобів стимулюючого характеру, що утворюють однойменний режим, а саме запропоновано виділити: 1) підстави припинення стимулюючого правового режиму господарювання; 2) форми припинення стимулюючого правового режиму господарювання; 3) порядок припинення стимулюючого правового режиму господарювання.
Обґрунтовано доцільність приведення техніко-юридичних прийомів визначення сфери застосування Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» у відповідність до засад техніки нормопроєктування, втілених у Законі України «Про правотворчу діяльність», незважаючи на те, що введення в дію норм зазначеного Закону відкладено у часі.
Удосконалено положення щодо: техніко-юридичних прийомів, із застосуванням яких забезпечується адаптація до права ЄС національного законодавства у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання як однієї із вагомих складових «правового ядра» стимулюючого правового режиму господарювання.
Дістали подальшого розвитку положення щодо: систематики принципів права, які створюють основу для системного функціонування стимулюючого правового режиму господарювання із виділенням наступних: 1) міжнародні принципи права; 2) загальні принципи права; 3) міжгалузеві принципи права; 4) галузеві принципи права.
Дата реєстрації
2026-08-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-05 / 2026-10-12
