Реєстраційний номер
0526U000246, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор мистецтвознавства
Дата захисту
24-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Ментальні основи творчості українських композиторів кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття: семіотичний дискурс
Здобувач
Якимчук Олена Миколаївна, Кандидат мистецтвознавства
Консультант Копиця Маріанна Давидівна
Опонент Зав’ялова Ольга Костянтинівна
Опонент Кияновська Любов Олександрівна
Опонент Драч Ірина Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
Дисертацію присвячено творчості сучасних українських композиторів у семіотичному вимірі. Обґрунтовано функціонування композиторської творчості як цілісної знакової системи, у якій акумулюються ментальні коди української нації. У роботі увагу зосереджено на виявленні індивідуально-стильових домінант творчості композиторів, які трактуються в статусі ментальних кодів. Вони функціонують як структурні одиниці, які забезпечують інтерпретацію музичного твору як системи репрезентації національного світогляду.
Актуальність дослідження. Українська музична культура, як маркер національної ідентичності, зберігає в інтонаційних лексемах генетичний код нації. На відміну від музичного мистецтва ХХ ст., детермінованого ідеологією, сучасна музика вільно послуговується національними ментальними кодами. Вона стає інструментом самопізнання, пропонуючи слухачеві відчути – «це про мене, моє коріння» й, ідентифікуючи себе з національною спільнотою, долучитись до неї, об’єднуючись навколо загальних світоглядних цінностей.
Наукова новизна дисертації полягає у впровадженні методологічного підходу, що поєднує семіотичний аналіз із категорією національної ментальності. Основним методологічним принципом дослідження є трирівнева модель Ч. Морріса (синтактика – семантика – прагматика), яка застосована як структуроутвоюючий інструмент аналізу музичного твору. До наукового обігу введено й докладно проаналізовано фортепіанні твори Л. Шукайло, «Пісні з давнини» Б. Кривопуста, музику І. Небесного до вистав, камерно-вокальні твори Е. Бриліна на слова З. Ружин, хорові твори О. Лис на слова В. Довжика, хорову симфонію-перформанс «Осяяні чорним сонцем» Є. Петриченка, «Між Сходом і Заходом. Містерія народження» Б. Сегіна, «До Перемоги», камерно-інструментальні твори, вокальний цикл «Сам на сам» на слова В. Стуса О. Ільницької.
Робота має вступ, шість розділів, висновки. У першому розділі здійснено огляд категорії ментальності, семіотичних концепцій. Семіотика дозволяє декодувати в сучасній музиці риси національного світовідчуття композитора.
У другому розділі здійснено узагальнення ментальних домінант української музичної культури з метою подальшої їх інтерпретації в статусі аналітичних одиниць. Виокремлені домінанти української ментальності (антеїзм, пантеїзм, кордоцентризм, ліризм, сакральність) у межах дослідження інтерпретуються як смислові константи, що функціонують у музичному тексті як знакові утворення.
У третьому розділі з’ясовано, що у фортепіанних творах Л. Шукайло маркерами національної ментальності постають жанрові модуси токатності, дзвону як духовні музично-інтонаційні моделі; мелодика, інтонаційно подібна до народного мелосу; образно-тематичний ряд, пов’язаний з національною традицією; ліричний характер творів.
Ментальні коди в «Піснях з давнини» Богдана Кривопуста реалізуються в особливостях українських народних пісень (мелодичність, ліризм), семантиці м’якого звучання камерного оркестру, народного вокалу солістки, образно-тематичному ряді пісень, філософському осмисленні музично-поетичного змісту пісень.
Ментальні коди в музиці Івана Небесного до вистав реалізуються у використанні українських народних пісень, інструментів (трембіта); авторських мелодіях, інтонаційно подібних до народних джерел; образно-тематичному ряді інструментальної музики; семантиці експресивного звучання скрипки, українських народних пісень.
У четвертому розділі аналіз камерно-вокальних творів Е. Бриліна на слова З. Ружин і хорових О. Лис на слова В. Довжика дозволив визначити фундаментальні ознаки «української душі» – ліризм, емоційність, вкоріненість у народну традицію.
У п’ятому розділі з’ясовано, що в хоровій симфонії-перформансі «Осяяні чорним сонцем» Є. Петриченка ментальні коди реалізуються у використанні народнопісенних джерел; авторському матеріалі, інтонаційно спорідненому з народним мелосом; архаїчному звучанні обряду поклоніння сонцю; символах і архетипах; морально-етичних рисах героя.
У циклічному творі «Між Сходом і Заходом. Містерія народження» Б. Сегіна продовжена ідея твору Є. Петриченка – виходу за межі національного дискурсу. Відкритість світові композитор демонструє в контексті культурної парадигми Схід – Захід.
У шостому розділі аналіз творчості О. Ільницької засвідчив міцне філософське підґрунтя мислення композиторки, яке реалізовано в екзистенційному й онтологічному вимірах.
Отже, сучасна українська музика постає відкритим, динамічним семіотичним простором, у якому ментальні домінанти – кордоцентризм, ліризм, сакральність, міфопоетичність – функціонують як смислові константи, що забезпечують тяглість культурної традиції і її здатність до оновлення.
Дата реєстрації
2026-08-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-20 / 2026-09-28
