Реєстраційний номер
0526U000269, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор наук з державного управління
Дата захисту
25-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Розвиток державної політики у сфері культури на сучасному етапі національного державотворення
Здобувач
Гололобов Сергій Миколайович, Кандидат наук з державного управління
Консультант Лелеченко Анжела Павлівна
Опонент Івашова Людмила Миколаївна
Опонент Криштанович Мирослав Франкович
Опонент Мороз Світлана Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет «Київський авіаційний інститут»
Опис
У дисертації розв’язано важливу наукову проблему науки державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, розробленні концептуальних і прикладних основ трансформації суспільної свідомості щодо розвитку державної політики у сфері культури на сучасному етапі національного державотворення України. Обґрунтовано, що трансформація суспільної свідомості має розглядатися не як зовнішній чинник щодо державної політики у сфері культури, а як її внутрішньо пов’язаний стратегічний вимір, який визначає результативність, легітимність і сталість публічно-управлінських рішень.
Уперше розроблено концепцію трансформації суспільної свідомості щодо розвитку державної політики у сфері культури в умовах сучасного державотворення України як цілісну стратегічну основу розвитку державної політики у сфері культури, у межах якої суспільну свідомість обґрунтовано одночасно як об’єкт цілеспрямованого впливу державної політики у сфері культури і як критерій оцінювання її ефективності. Створено структурно-функціональну модель трансформації суспільної свідомості щодо розвитку державної політики у сфері культури, яка відображає цей процес як керований цикл із контекстними детермінантами, діагностичним входом, багаторівневим суб’єктом управлінського впливу, функціонально-операційним контуром, цільовими орієнтирами та зворотним зв’язком. Сформовано комплексний механізм трансформації суспільної свідомості щодо розвитку державної політики у сфері культури як цілісну систему взаємопов’язаних інституційних, організаційних, правових, інформаційно-комунікативних, фінансово-ресурсних, соціально-кадрових і соціально-психологічних складових, що забезпечують результативність повного циклу формування, реалізації, комунікації та залучення, моніторингу, оцінювання і коригування державної політики у сфері культури.
Удосконалено теоретико-методологічні підходи до дослідження державної політики у сфері культури шляхом інтеграції категорій «суспільна свідомість», «трансформація суспільної свідомості» та соціокультурної стійкості в єдину методологічну конструкцію; моделі формування і реалізації державної політики у сфері культури шляхом їх доповнення елементами стратегічної комунікації, участі інституцій громадянського суспільства, міжсекторальної взаємодії та зворотного зв’язку; інституційно-організаційні та законодавчі засади впровадження і функціонування комплексного механізму через обґрунтування полісуб’єктної моделі взаємодії, багаторівневого правового регулювання, результативного фінансування, співфінансування, середньострокового ресурсного планування, кадрової спроможності та цифрової інфраструктури. Обґрунтовано підходи до оцінювання ефективності реалізації концепції та комплексного механізму на основі системи критеріїв, показників та індикаторів, що дає змогу визначати результативність, якість змін, легітимність і сталість відповідних управлінських рішень.
Дістали подальшого розвитку понятійно-категоріальний апарат дослідження, наукові підходи до адаптації міжнародного і вітчизняного досвіду формування, реалізації та трансформації державної політики у сфері культури до українських умов сучасного державотворення, а також практичні рекомендації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів культури та інституцій громадянського суспільства щодо підвищення ефективності формування, реалізації та трансформації державної політики у сфері культури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання обґрунтованих у дисертації концептуальних, модельних, механізмових та оцінювальних положень у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів культури та інституцій громадянського суспільства при підготовці стратегічних і програмних документів у сфері культури, удосконаленні нормативно-правового та інституційно-організаційного забезпечення, запровадженні процедур моніторингу, оцінювання і коригування управлінських рішень, розвитку міжсекторальної взаємодії, а також у нормотворчій, організаційно-управлінській, експертно-аналітичній та освітній діяльності.
Ключові слова: державна політика у сфері культури; державотворення; комплексний механізм; концепція трансформації суспільної свідомості; критерії, показники та індикатори; механізми державного управління; соціокультурна стійкість; структурно-функціональна модель; суспільна свідомість; трансформація суспільної свідомості.
Дата реєстрації
2026-08-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-31 / 2026-10-13
