Реєстраційний номер
0526U000278, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
11-09-2026
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Кримінальні процесуальні та криміналістичні засади розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Здобувач
Чернецька Олена Василівна, Кандидат юридичних наук
Опонент Сергєєва Діана Борисівна
Опонент Кучинська Оксана Петрівна
Опонент Гусєва Влада Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний податковий університет
Опис
У дисертації здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження кримінальних процесуальних та криміналістичних засад розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах сучасних викликів, зумовлених збройною агресією проти України, трансформацією міжнародної системи безпеки, розвитком цифрових технологій та активізацією міжнародного співробітництва у сфері кримінальної юстиції.
Обґрунтовано, що розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку становить самостійний напрям кримінальної процесуальної та криміналістичної діяльності, який характеризується підвищеною складністю доказування, значною кількістю учасників провадження, транскордонним характером злочинної діяльності, необхідністю використання спеціальних знань та широкого міжнародного співробітництва. Доведено, що сучасна система розслідування таких кримінальних правопорушень потребує формування цілісної наукової концепції, заснованої на поєднанні положень кримінального процесу, криміналістики, міжнародного кримінального права, судової експертології та практики міжнародних судових інституцій.
Встановлено, що методологія дослідження розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку повинна ґрунтуватися на принципах комплексності, системності, історизму, міждисциплінарності та практичної спрямованості. Наголошено на необхідності використання сучасних методів аналізу цифрової інформації, геопросторових даних, відкритих джерел інформації (OSINT), супутникових знімків, матеріалів дистанційного моніторингу та інших інноваційних засобів документування міжнародних злочинів.
Досліджено поняття, види та особливості кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Аргументовано, що їх криміналістична характеристика визначається високим рівнем організованості суб’єктів вчинення, масштабністю наслідків, значною латентністю окремих проявів, складністю встановлення причинно-наслідкових зв’язків між діями винних осіб та заподіяною шкодою, а також необхідністю доведення елементів міжнародно-правового контексту злочинної діяльності. Визначено систему криміналістично значущих ознак, які підлягають урахуванню під час побудови методики розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень.
На підставі аналізу зарубіжного досвіду встановлено, що ефективне розслідування міжнародних злочинів забезпечується шляхом функціонування спеціалізованих підрозділів, міжвідомчих координаційних механізмів, використання цифрових технологій документування доказів, залучення міжнародних експертів та реалізації багаторівневих моделей співробітництва між національними і міжнародними правоохоронними структурами.
Обґрунтовано систему обставин, що підлягають доказуванню під час розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Доведено, що їх структура виходить за межі традиційного предмета доказування та охоплює встановлення міжнародного контексту події, характеру збройного конфлікту, статусу учасників, джерел командування, зв’язку між окремими епізодами злочинної діяльності, а також фактів, що підтверджують систематичний або широкомасштабний характер протиправних дій.
Встановлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Здійснено їх класифікацію залежно від джерела первинної інформації, характеру доказової бази, місця перебування підозрюваних осіб, можливостей доступу до місця події та наявності міжнародного елементу. Розроблено рекомендації щодо вибору оптимальних алгоритмів процесуальної та криміналістичної діяльності в кожній із типових слідчих ситуацій.
Наголошено, що використання спеціальних знань є одним із ключових елементів ефективного розслідування міжнародних злочинів. Визначено напрями залучення спеціалістів та експертів у галузях судової медицини, військової справи, балістики, вибухотехніки, цифрової криміналістики, геоінформаційних систем, психології та міжнародного гуманітарного права. Доведено необхідність розширення процесуальних можливостей використання спеціальних знань на всіх стадіях кримінального провадження.
Сформовано наукові підходи до організації та проведення огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного алгоритму фіксації матеріальної обстановки із використанням фото- та відеозйомки, аерофотозйомки, тривимірного моделювання, геопросторового картографування та цифрового документування слідів кримінально протиправної діяльності.
Дата реєстрації
2026-09-04
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-04 / 2026-10-14
