Добкторська дисертація. Гречкосій Руслан Миколайович. Культура консьюмеризму в контексті глобалізаційних процесів: антропологічна перспектива

Реєстраційний номер

0526U000286, Докторська дисертація

На здобуття

Доктор філософських наук

Дата захисту

17-09-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Культура консьюмеризму в контексті глобалізаційних процесів: антропологічна перспектива

Здобувач

Гречкосій Руслан Миколайович, Кандидат філософських наук

Консультант Глушко Тетяна Петрівна
Опонент Газнюк Лідія Михайлівна
Опонент Гомілко Ольга Євгенівна
Опонент Корнієнко Світлана Григорівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Опис

Сучасний етап цивілізаційного розвитку відзначається безпрецедентною інтенсифікацією процесів макроекономічної та соціокультурної глобалізації, які вступили у нерозривний, діалектичний та глибоко симбіотичний зв’язок із тотальною експансією культури консьюмеризму. Актуальність представленого дисертаційного дослідження зумовлена тим, що даний синтез давно вийшов за межі суто економічних механізмів обміну та задоволення матеріальних потреб, остаточно набувши статусу онтологічної парадигми епохи пізнього капіталізму. На сьогоднішній день відбувається масштабна, безпрецедентна за своїми наслідками реструктуризація простору, часу, влади та самої сутності людської суб’єктивності, що перетворює людину з автономного творця власної історії на об’єкт контролю та перманентної комерційної експлуатації. В умовах глобальних криз, стрімкої цифровізації та, зокрема, екстремальних екзистенційних викликів, зумовлених повномасштабною війною в Україні, збройними конфліктами низки країн світу класичні антропологічні, соціологічні та культурологічні моделі втрачають свою пояснювальну здатність. Виникає гостра епістемологічна та практична необхідність у концептуалізації та деконструкції тих прихованих механізмів, за допомогою яких сучасна глобальна капіталістична система трансформувалася з традиційної моделі забезпечення утилітарних благ у тотальну, всеохопну площину символічного, ідеологічного, цифрового та біополітичного конструювання людського буття. Осягнення такого гібридного, багатовимірного явища виявилося неможливим у рамках монодисциплінарного редукціонізму, що зумовило застосування в дослідженні розгалуженої методологічної конструкції, яка органічно інтегрує онтологічний, епістемологічний, аксіологічний та праксеологічний виміри сучасної філософської рефлексії. У дисертаційній роботі виявлено та філософськи обґрунтовано фундаментальну онтологічну інверсію сучасного світоустрою, яка полягає у радикальному переході від економіки матеріальних речей до економіки знаків, симулякрів та ефемерних вражень. Доведено, що класичний марксистський «товарний фетишизм», за якого реальні соціальні відносини маскувалися під відносини між речами, зазнав докорінної мутації в умовах постмодерної гіперреальності, теоретично окресленої Ж. Бодрійяром. Сучасний суб’єкт більше не купує фізичні об’єкти заради їхньої утилітарної чи безпосередньої споживчої вартості, натомість він споживає статусні меседжі, естетизовані культурні коди та ілюзорні варіативи ідентичності. Ринок здійснив безпрецедентну дематеріалізацію споживання, перевівши фокус на тотальну комерціалізацію людського досвіду, афектів та емоцій. Даний феномен набув розуміння в контексті переходу до «економіки вражень», в якій найвищої вартості набуває швидкоплинне, нематеріальне переживання. Ця трансформація ідеально підживлює логіку капіталістичного прискорення, оскільки емоція та враження є принципово плинними феноменами, що не піддаються остаточному привласненню чи накопиченню, а сучасна людина стає приреченою на стан перманентного, нездоланного «емоційного голоду». Цей штучно індукований «голод» гарантує системі безперебійний цикл нових і нових транзакцій, формуючи специфічну культуру, у якій швидкоплинність, мінливість та одноразовість перетворюються з суто виробничих характеристик товару на базові екзистенційні імперативи. Логіка одноразовості, інституціоналізована через стратегії «планового старіння» та швидкої зміни трендів, інфікує міжособистісні відносини, моральні орієнтири та самі основи соціальної солідарності, редукуючи багатогранний життєсвіт людини до набору тимчасових опцій, що підлягають негайній утилізації після використання. Поглиблений онтологічний та семіотичний аналіз дозволив розкрити глибоко міфологічну природу суспільства споживання та його вражаючу здатність інструменталізувати архаїчні когнітивні структури людської психіки. У роботі доведено, що всупереч історичним ілюзіям модерністського раціоналізму та Просвітництва щодо лінійного подолання міфологічної свідомості, сучасний консьюмеризм цілеспрямовано і цинічно паразитує на ній. В умовах прогресуючої секуляризації, екзистенційної самотності та втрати великих об’єднуючих метанаративів сучасна ринкова система пропонує дезорієнтованій людині новітню ерзац-сакральність. Торговельні моли та розважальні центри перебирають на себе соціокультурні функції новітніх храмів, глобальні бренди заміщують божественні та тотемічні атрибути, а сам акт безперервного споживання трансформується у квазірелігійний ритуал, покликаний ілюзорно компенсувати екзистенційну порожнечу та зняти тривогу перед небуттям. Глобальний капіталізм ретельно сконструював багаторівневу ідеологічну архітектуру, що тримається на потужних міфах про «безмежне щастя», «абсолютну індивідуальність» та «неминучий технологічний прогрес».

Дата реєстрації

2026-09-15

Додано/оновлено в НРАТ

2026-09-15 / 2026-09-15