Реєстраційний номер
0526U000293, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор біологічних наук
Дата захисту
15-10-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Фізіологічні основи взаємодії елементів живлення, пестицидів та регуляторів росту рослин
Здобувач
Михальська Людмила Миколаївна, Кандидат біологічних наук
Опонент Кур'ята Володимир Григорович
Опонент Лихолат Юрій Васильович
Опонент Міщенко Лідія Трохимівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
Опис
У дисертаційній роботі сформовано концепцію нарощування продуктивності сортів та гібридів культурних рослин за використання взаємодії систем живлення й захисту посівів та ретардантів. Встановлено шляхи підвищення ефективності використання форм азоту. Внесення амонійного азоту в зону розташування кореневої системи пшениці підвищує інтенсивність поглинання макро- та мікроелементів, сприяє підвищенню вмісту хлорофілу, продуктивності та якості зерна пшениці. Системи протидії фото- та уреазному розкладу амідних добрив посилюють засвоєння азоту культурними рослинами. Встановлено антидотну активність позакореневих композицій амінокислот щодо фітотоксичної дії ксенобіотиків на рослини пшениці.
Внесення Cu, Zn та Mn у ВВСН31-32 на посівах пшениці озимої сприяє підвищенню ефективності використання азоту, контролю сапротрофів (Alternaria spp., Fusarium spp. тощо) та зниженню вмісту мікотоксинів у збіжжі. Гідроксид міді посилює поглинання і транспорт хлоридів, нітратів, фосфатів та сульфатів за оптимізації розподілу аніонів від сформованих частин рослини, до органів, що активно розвиваються. Композиції фунгіцидів з елементами живлення позиціоновані як фактор підвищення ефективності використання елементів живлення, зростання резистентності до стресів й вищої функціональної активності прапорцевих листків, вмісту хлорофілу у нижчих ярусах за подовження вегетації, скорочення підколосового міжвузля, що є складовими формування продуктивності пшениці. Розглянуто складові вирощування технічних та лікарських рослин як попередників зернових культур.
Застосування борних добрив в основне внесення забезпечує рослини бором протягом усього періоду вегетації. Хлорид амонію позакоренево на зернових колосових ефективний для контролю фізіологічних плямистостей, підвищення активності агрохімікатів.
За осіннього внесення гербіцидів зростає накопичення у рослинах пшениці озимої ортофосфату і сульфату, що, ймовірно, пов’язано з активацією розвитку кореневої системи сходів пшениці та може формувати вищі рівні ефективності використання елементів живлення протягом вегетації культурних рослин. При цьому нівелюється фітотоксичний вплив ксенобіотиків на закладку колоса пшениці озимої. Показано, що застосування синтетичних ауксинів та інгібіторів монооксигеназ (фосфорорганічних інсектицидів) у період закладки генеративного органу зумовлює інгібування закладки колосків у колосі з редукуванням колосу. Використання інгібіторів мітотичного циклу, синтезу каротиноїдів та фотосинтезу восени є ефективним для контролювання бур’янів і протидії виникненню резистентних до інгібіторів ацетолактатсинтази біотипів бур’янів.
Застосування індуктора метаболізму ксенобіотиків 1,8-нафталевого ангідриду підвищує селективність феноксапроп-П-етилу, що дозволяє розробляти технології з використанням грамініцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти для контролювання бур’янів у посівах зернових злакових культур, рису та інших.
Ідентифіковано крос- та мультирезистентні до дії гербіцидів біотипи бур’янів. Інформація щодо ідентифікації резистентних бур’янів Echinochloa crus-galli var. crus-galli, Amaranthus retroflexus, Chenopodium album, Ambrosia artemisiifolia та Setaria viridis вперше від України занесена у 2017, 2021-2024 роках до «International Herbicide-Resistant Weed Database». Запропоновано використовувати композиції гербіцидів з катіоном амонію для посилення контролю резистентних бур’янів.
Встановлено вплив тринексапак-етилу на розвиток кореневої системи пшениці озимої в осінній період, що підвищує концентрацію цукрів у клітинах, знижує ризик загибелі посівів від вимерзання у зимовий період та є складовою підвищення ефективності використання елементів живлення рослинами культури протягом вегетації. Сульфат амонію суттєво посилює ретардантну активність прогексадіону кальцію і тринексапак-етилу на посівах зернових колосових культур.
Розробки з використання взаємодії систем живлення та захисту посівів, регуляторів росту рослин впроваджено у господарствах Київської, Вінницької, Черкаської, Полтавської й інших областей на площі понад 580 тис. га, що є важливою складовою забезпечення продовольчої безпеки в Україні, особливо в умовах дефіциту ресурсів під час війни та за повоєнного відновлення.
Результати досліджень та їх впровадження представлені у роботі авторського колективу «Збереження і відновлення рослинного різноманіття України» й на підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки та Указом Президента України від 16 грудня 2021 року №660/2021 вперше присуджено за цей цикл досліджень Національну премію України імені Бориса Патона.
Дата реєстрації
2026-09-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-18 / 2026-10-20
