Реєстраційний номер
0526U000302, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
02-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Теоретико-правові засади політики розширення Європейського Союзу в контексті реалізації правового механізму європейської інтеграції України
Здобувач
Дір Ігор Юрійович, к.ю.н.
Консультант Лазур Ярослав Володимирович
Опонент Ярмиш Олександр Назарович
Опонент Скрипнюк Олександр Васильович
Опонент Волошин Юрій Олексійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційне дослідження є одним з перших узагальнень науково-теоретичних та прикладних напрацювань теоретико-правових засад політики розширення Європейського Союзу в контексті реалізації правового механізму європейської інтеграції України, в якому виявлено неоднозначність науково-теоретичних поглядів у цій сфері, проведено порівняльно-правове дослідження концепцій розширення ЄС, та ймовірного членства України в ЄС у ближній перспективі. Дисертаційне дослідження є новим для юридичної науки комплексним баченням політики розширення Європейського Союзу, а також формування уявлення про правовий механізм європейської інтеграції України, за результатами якого зроблено висновки про можливість використання прогресивного досвіду країн-членів ЄС для вдосконалення українського
правопорядку.
Досліджено правову природу ЄС, виявлено, що він має як риси, які притаманні державній формі управління, так і характеристики, що належать міжнародним міжурядовим організаціям. Європейський Союз – це унікальне політико-правове утворення, засноване на партнерстві між суверенними європейськими державами, які об’єднані спільними цінностями і цілями. Мають характеристики інституційної, економічної, валютної систем.
Акцентовано увагу на необґрунтованості позиції, за якою держави, що стають членами ЄС, втрачають частину свого суверенітету, зважаючи на те, що ЄС обмежений у своїй діяльності нормами первинного права, які були ними ратифіковані, а сама правова та економічна система Союзу має наднаціональний характер та інтегрується у відповідні системи цих країн.
Наділяючи ЄС певними повноваженнями, держави-члени не обмежують свій суверенітет, а лише, на наше переконання, посилюють і поглиблюють його за рахунок наданих умовно суверенних повноважень ЄС, де вони, відповідно до засад функціонування увсіх інституцій, можуть впливати на прийняті рішення, які стосуватимуться не лише конкретної країни, а й усіх інших держав-членів та ЄС у цілому.
Правопорядок ЄС визначено як автономну, ієрархічно структуровану систему правових норм, принципів та інституційних механізмів, що виникли на основі установчих договорів, мають наддержавну природу та спрямовані на регулювання відносин між державами-членами, інституціями ЄС та приватними особами в межах переданих державами суверенних повноважень.
Відмежовано поняття асоційованого членства та членства в ЄС як окремих видів співпраці між ЄС та третіми країнами, що мають різні економічні, політичні та правові наслідки і характеризуються в певних аспектах одностороннім характером з погляду третьої країни.
Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності політики розширення ЄС на сучасному етапі: зміцнення механізмів відповідності; підвищення рівня залученості громадянського суспільства; прийняття диференційованої моделі інтеграції через запровадження гнучких механізмів
інтеграції, які дозволяють різні рівні участі в політиці та інституціях ЄС на різних етапах партнерства.
Доведено, що для України як держави-кандидата критично важливим є дотримання принципу «мінімальної необхідної адаптації». Це дозволить не лише прискорити закриття переговорних глав завдяки спрощенню процедур, а й уникнути невиправданого тиску на бізнес.
Обґрунтовано, що сучасна архітектура політики розширення ЄС характеризується фундаментальним зміщенням акцентів від дипломатичного заохочення до суворого інституційного контролю, де процедура моніторингу відіграє центральну роль. Якщо на етапах попередніх хвиль розширення звіти Європейської комісії виконували переважно діагностичну функцію, фіксуючи стан наближення законодавства, то після затвердження оновленої методології у 2020 році вони трансформувалися в інструмент прямої дії з чітко визначеними правовими та фінансовими наслідками.
Виокремлено правові, економічні, політичні та інвестиційні особливості моніторингу прогресу України в досягнені критеріїв вступу в ЄС. Його наслідки в досягненні критеріїв вступу мають системний та всеохопний характер. Вони не обмежуються дипломатичною площиною, а безпосередньо формують рамки фінансової стабільності, визначають пріоритети законодавчого процесу та конструюють інвестиційну привабливість держави.
Дата реєстрації
2026-09-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-28 / 2026-09-28
