Реєстраційний номер
0526U000306, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор наук з державного управління
Дата захисту
08-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Механізми державного управління розвитком сектору безпеки і оборони в кіберпросторі України
Здобувач
Живило Євген Олександрович, Кандидат наук з державного управління
Опонент Карамишев Дмитро Васильович
Опонент Карпенко Олександр Валентинович
Опонент Квітка Сергій Андрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Доведено принципову відмінність управління функціонуванням і управління розвитком системи кіберспроможностей. Функціонування забезпечує стабільність через відтворення усталених процесів, тоді як розвиток передбачає якісне перетворення системи та перехід на вищий рівень організаційних спроможностей. У кіберпросторі ця відмінність є критичною, оскільки середовище загроз еволюціонує незалежно від управлінських рішень; тому без механізмів розвитку відбувається відносна деградація державних кіберспроможностей навіть за незмінного ресурсного забезпечення.
Обґрунтовано методологічну основу дослідження на засадах критичного реалізму та інтеграції системного, інституціонального, процесного і порівняльного підходів. Застосовано двораундову процедуру Делфі, метод аналізу ієрархій, порівняльно-історичний метод, кейс-стаді та аналіз документів. Надійність результатів забезпечено методологічною триангуляцією.
Систематизовано три моделі державного управління у сфері кібербезпеки: централізовану, розподілену та інтегровану (гібридну) і сформовано їх порівняльну матрицю. Обґрунтовано застосування гібридної моделі в Україні. Виокремлено еволюційну, революційну та адаптивну моделі розвитку кіберспроможностей; адаптивну модель визначено основою поєднання поступового нарощування спроможностей, реагування на технологічні зміни та організаційного навчання.
Розроблено концептуальну модель управління розвитком сектору безпеки і оборони в кіберпросторі, що інтегрує стратегічно-концептуальний, нормативно-правовий, організаційно-інституційний, ресурсно-технологічний та контрольно-оцінний механізми в єдиний замкнений адаптивний цикл, орієнтований на проактивний розвиток кіберспроможностей.
Уперше обґрунтовано системну невідповідність між динамікою кіберзагроз і темпами адаптації державного управління як взаємозалежну та самопідтримувану проблему, що охоплює фінансову, кадрову, матеріально-технічну та інформаційно-аналітичну сфери. Її подолання пов’язано з одночасною трансформацією всіх складових ресурсного механізму на засадах адаптивного управління.
Сформовано засади розвитку кіберспроможностей на основі синтетичної моделі, що поєднує структурованість і стандартизацію німецького підходу, гнучкість британсько-ізраїльської взаємодії з приватним сектором та скоординованість естонської системи реагування. Модель адаптовано до умов України з урахуванням воєнних обмежень, потреби у розвитку оборонних і наступальних спроможностей та курсу на інтеграцію до НАТО.
Спроєктовано трирівневу організаційно-штатну структуру кібервійськ і методологію декомпозиції завдань за тріадою «кіберрозвідка-кіберзахист-кібервплив». Розроблено протокол міжвідомчого реагування на кіберінциденти на основі чотирирівневої класифікації загроз, контрольованої ескалації та матриці RACI. Шестиетапний Протокол спільних дій формалізує взаємодію ДССЗЗІ України, СБ України, МО України та операторів критичної інфраструктури.
Удосконалено інституційно-організаційні та правові механізми шляхом обґрунтування реконфігурації інституційної архітектури: запровадження єдиного координаційного центру, формування Кіберсил як самостійного компонента сил оборони та розмежування відповідальності між ДССЗЗІ України, СБ України і МО України. Обґрунтовано гармонізацію відповідних механізмів із NIS2 та стандартами НАТО.
Удосконалено ресурсний механізм як інтегровану систему фінансово-економічного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційно-аналітичного підмеханізмів. Потребу у фінансуванні на 2026-2028 рр. обґрунтовано в обсязі 1 894 400 тис. грн. Доведено, що результативність визначається збалансованістю розвитку підмеханізмів, а не обсягом ресурсів окремого напряму.
Дістала подальшого розвитку методологія оцінювання кіберспроможностей через ієрархічну систему інтегральних показників, ваги яких визначено МАІ та двораундовою процедурою Делфі із залученням 18 експертів (W = 0,703). Верифіковано поточний рівень кіберспроможностей Ic = 0,77 та прогнозований рівень Ic = 0,84 на горизонті 2026-2030 рр.
Дата реєстрації
2026-09-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-30 / 2026-09-30
