Реєстраційний номер
0526U000312, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
16-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Юридичні дефекти у правовому регулюванні податкових спорів та способи їх подолання
Здобувач
Лещенко Олександр Вікторович, Кандидат юридичних наук
Опонент Легеза Юлія Олександрівна
Опонент Тильчик Ольга Віталіївна
Опонент Чорна Вікторія Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський університет інтелектуальної власності та права
Опис
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті особливостей реалізації юридичних дефектів у правовому регулюванні податкових спорів та способів їх подолання. Визначено, що гносеологічний підхід до подолання юридичних дефектів у податковому законодавстві дозволяє розглядати дефектність не лише як техніко-юридичну ваду норми або похибку правозастосування, а як наслідок неповноти, суперечливості чи викривлення правового пізнання, що впливає на здатність права адекватно відображати та регулювати податкову дійсність. Підкреслено, що методологічне значення цього підходу полягає в тому, що він орієнтує дослідника на виявлення причин дефектів через призму принципів об’єктивності, пізнаваності, діалектики, практики, історизму та конкретності істини. Відтак подолання дефектів набуває характеру системної пізнавально-практичної діяльності, спрямованої на відновлення узгодженості нормотворчості й правореалізації, підвищення передбачуваності правового регулювання та забезпечення досягнення об’єктивної істини у вирішенні податкових спорів. У такій площині усунення дефектів виступає інструментом утвердження правової визначеності, фіскальної справедливості та балансу між публічними інтересами держави і правами платників податків.
Зроблено висновок, що методологія наукового пізнання юридичних дефектів у правовому регулюванні податкових спорів є визначальним чинником якості дослідницьких результатів і їхньої практичної придатності. Її зміст не зводиться до переліку методів, а охоплює цілісну систему принципів, підходів, категорій і процедур, що задають логіку аналізу дефектів, способи їх виявлення, пояснення причин виникнення та формулювання механізмів подолання. Плюралістична природа права й динаміка податкових правовідносин зумовлюють необхідність багаторівневої методології, яка поєднує філософські (діалектичні та аксіологічні), загальнонаукові (аналіз, синтез, системний підхід) і спеціально-юридичні (формально-догматичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, інтерпретаційний) інструменти, а також міждисциплінарні ресурси економіки та соціології. Водночас вибір методів детермінується концепцією праворозуміння, оскільки саме вона визначає, що вважати дефектом: формальну невідповідність, практичну дисфункцію чи порушення принципів справедливості. Комплексне методологічне забезпечення дозволяє підвищити правову визначеність, передбачуваність і ефективність вирішення податкових спорів, мінімізуючи колізії та прогалини й зміцнюючи баланс між інтересами держави та правами платників податків
Аргументовано, що поняття юридичних дефектів у праві доцільно розглядати як родову категорію, що охоплює будь-які відхилення від нормативних вимог, принципів або цілей правового регулювання, які знижують його визначеність, узгодженість і ефективність. На відміну від вузько трактованої «помилки», юридичний дефект може мати як суб’єктивне походження (пізнавальні та професійні прорахунки суб’єктів правотворення чи правозастосування), так і об’єктивне (структурні вади нормативного масиву, складність регульованих відносин, динаміка соціального розвитку). Юридична помилка виступає різновидом дефекту й характеризується ненавмисністю та результативним проявом у вигляді неправильного рішення, дії чи формулювання, тоді як омана є передусім когнітивним станом, внутрішньою передумовою, що може спричинити помилку. Окрему групу дефектів становлять прогалини та колізії, які виражають неповноту або неузгодженість правового регулювання й компенсуються інструментами тлумачення та аналогії. Встановлено, що водночас зловживання правом є якісно іншим явищем: воно формально спирається на суб’єктивне право, але має умисний антисоціальний вектор і тому не зводиться до помилки.
Визначено, що юридичні дефекти податкового законодавства України є об’єктивно притаманним правовій системі явищем, зумовленим складністю та динамічністю податкових правовідносин, однак їх наявність істотно знижує якість нормативного регулювання та ускладнює реалізацію принципу законності й правової визначеності. Обґрунтовано, що дефекти проявляються як у змісті (прогалини, колізії, дублювання, надмірність або недостатність регулювання), так і у формі (термінологічні, логіко-структурні та техніко-юридичні вади), а також можуть виникати на стадії правозастосування у вигляді дефектів розсуду. Аргументовано, що їх класифікація за наслідками, інтенсивністю регулювання, змістом і сферою виникнення дозволяє системно ідентифікувати першопричини правової невизначеності та визначити адекватні механізми подолання.
Ключові слова: податкові правовідносини, податкове законодавство, спори у сфері публічно-правових відносин, податкові спори, юридичні дефекти, юридичні помилки, адміністративне судочинство, адміністративна процесуальна форма, адміністративна процедура, контролюючі органи у сфері оподаткування, тінізація економіки, податковий контроль, податкові правопорушення, фінансова відповідальність.
Дата реєстрації
2026-10-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-02 / 2026-10-02
