Реєстраційний номер
0526U000318, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
22-10-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Споживчі відносини в цивільному праві України
Здобувач
Пожоджук Роман Васильович, к.ю.н.
Консультант Крупчан Олександр Дмитрович
Опонент Рєзнікова Вікторія Вікторівна
Опонент Яновицька Галина Богданівна
Опонент Харитонов Євген Олегович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
Опис
У дисертації обґрунтовується, що споживчі відносини відображають нерівність сторін та об’єктивно потребують державного втручання. Доводиться, що державне втручання здійснюється в межах приватних відносин, а тому споживчі відносини є частиною цивільних з певною специфікою, що робить їх особливими та дозволяє розширити предмет цивільного права. Виокремлюються види споживчих відносин, які включають майнові та немайнові відносини. Запропоновано визначення поняття «споживчі правовідносини» та вдосконалено систематизацію ознак цих правовідносин.
Встановлено місце споживчих відносин у предметі цивільного права та відмежовано правове регулювання цих відносин від правового регулювання суміжних відносин. Споживчі правовідносини залежно від підстави їх виникнення поділяються на первинні та вторинні.
У роботі досліджено правовий статус споживача у контексті законодавства та доктрини Китаю, Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та України. Встановлено, що загалом у цих країнах спеціальний захист надається саме фізичній особі, яка діє з цілями, що виходять за межі її професійної, комерційної, торговельної, ремісничої діяльності. Доведено, що поняття споживача можна розглядати у широкому та вузькому розумінні.
Особливу увагу приділено дослідженню історії виникнення та сучасному стану правового регулювання відносин, де спеціального захисту потребує не будь-який споживач, а саме пересічний. Концепція пересічного споживача бере свій початок від дефініції звичайного споживача, однак спрямована на надання вужчого захисту окремим споживачам, що зумовлено сутністю окремих споживчих відносин (недобросовісні комерційні практики) та необхідністю дотримання принципу пропорційності при їх регулюванні.
Окрему увагу приділено дослідженню споживачів, які через об’єктивні обставини чи певні темпоральні ситуації є особливо вразливими до завдання їм шкоди. Доведено необхідність виокремлення вразливих споживачів, як окремого суб’єкта, який підлягає підвищеному споживчому захисту.
Визначено поняття та встановлено правову природу суб’єкта, який є vis-a-vis споживача та іншим учасником споживчих відносин. Суб’єкт господарювання, як інший учасник споживчих відносин, включає в себе виробника, продавця товарів, надавача послуг, виконавця робіт, орендодавця, іншого суб’єкта, якщо це випливає із суті договору.
Розкрито суть благ, стосовно яких учасники споживчих правовідносин вступають у ці правовідносини. Об’єкти споживчих правовідносин загалом за своєю суттю охоплюються поняттям об’єктів цивільних правовідносин, однак мають певну особливість. Констатовано, що об’єкти споживчих правовідносин включають матеріальні та нематеріальні блага.
Дисертантом висвітлено спеціальні права та обов’язки, що надаються споживачу як слабшому учаснику споживчих відносин. Розглянуто засади виникнення та розвитку прав споживачів, що надають йому спеціальний захист. Права, що підлягають цивільно-правовому захисту слід вважати фундаментальними правами споживача. Розкрито найбільш поширені основні права споживачів, які мають цивільно-правову природу, запропоновано дефініції окремих прав.
Висвітлено обов’язки споживача як елемент його правового статусу. Досліджується сутність та історичний розвиток концепції «caveat emptor» (нехай покупець остерігається). Визначено, що становлення інституту захисту прав споживачів зумовило певну заміну цієї концепції саме концепцією «caveat venditor» (нехай продавець остерігається). Запропоновано новітнє бачення концепції «caveat emptor» в сучасних умовах.
Дисертантом встановлено місце, визначено правову природу та окреслено систему споживчих договорів у системі цивільного права. Класифіковано споживчі договори за критерієм юридичної спрямованості та критерієм трихотомічного поділу. Запропоновано визначати свободу договору в цивільному праві як двовимірну. Запропоновано визначення споживчого договору та розроблено відповідні зміни до Цивільного кодексу України щодо запровадження споживчого договору та його відмежування від публічного договору.
Автором розкрито правову природу персональних даних як об’єкта споживчих правовідносин. Встановлено, що у сучасних умовах договірного регулювання споживчих відносин вагоме значення має використання персональних даних фізичної особи як «плати» чи зустрічного виконання у споживчому договорі.
У роботі аналізуються положення Директиви № 2005/29/ЄС (Директива про недобросовісні комерційні практики), досліджується правова природа загальної рамки недобросовісних комерційних практик та висвітлюється механізм захисту прав споживачів у контексті таких практик.
Дисертантом досліджено правове регулювання відносин щодо недобросовісних (несправедливих) умов споживчих договорів відповідно до національного законодавства та acquis communautaire. Окремо досліджується недобросовісна реклама та встановлюється її потенційний негативний вплив на споживача.
Дата реєстрації
2026-10-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-07 / 2026-10-07
