Реєстраційний номер
0526U000344, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор економічних наук
Дата захисту
23-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Управління фінансовою безпекою держави в умовах екзистенційних потрясінь: теорія, методологія, практика
Здобувач
Шелудько Сергій Андрійович, Кандидат економічних наук
Консультант Давиденко Надія Миколаївна
Опонент Барановський Олександр Іванович
Опонент Онищенко Світлана Володимирівна
Опонент Дубина Максим Вікторович
Рецензент Онишко Світлана Василівна
Рецензент Мартиненко Валентина Віталіївна
Рецензент Гудзь Олена Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний податковий університет
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню науково-практичної проблеми – розвиток теоретико-методологічних засад і обґрунтування практичних рекомендацій щодо управління фінансовою безпекою держави в умовах екзистенційних потрясінь.
У першому розділі розкрито сутність фінансової безпеки держави як економічної категорії, обґрунтовано її принципи та уточнено структуру; досліджено ґенезу та простежено еволюцію теорії управління фінансовою безпекою держави; визначено інституціональні основи фінансової безпеки держави.
Запропоновано аксіоінституціональний підхід, що поєднує самоцінність безпеки з її суспільним і державним визнанням через інституціоналізацію у формі національних фінансових інтересів. На його засадах фінансову безпеку держави визначено як комплекс об'єктивних цінностей, що поділяються суспільством, визнаються пріоритетом макрофінансових політик і захищаються уповноваженими органами. Виявлено сім цінностей фінансової безпеки (фінансовий суверенітет, фіскальна спроможність, монетарна стабільність, міжнародна ліквідність, інфраструктурна надійність, ресурсна достатність та фінансова інклюзія) і сформульовано принципи її забезпечення.
Досліджено еволюцію теоретичних підходів до управління фінансовою безпекою; виявлено її маятникову динаміку щодо активної чи пасивної ролі держави та виокремлено п’ять етапів. Обґрунтовано доцільність критичного реалізму як парадигмальної основи, що розкриває глибинні причинно-наслідкові механізми через призму стратифікованої реальності.
Запропоновано архітектоніку інституціонального забезпечення фінансової безпеки держави, що структурує його елементи у нормативну, організаційну та функціональну підсистеми. Ідентифіковано ключові інституціональні загрози: корупцію, тінізацію, відмивання коштів, офшоризацію, ухилення від оподаткування та кібершахрайство.
У другому розділі розроблено та обґрунтовано концептуальні засади екзистенційних потрясінь як умов управління фінансовою безпекою держави; сформовано та охарактеризовано систему управління фінансовою безпекою держави; поглиблено методологічні підходи до оцінювання ефективності управління фінансовою безпекою держави.
Концептуалізовано екзистенційні потрясіння як окрему групу тригерів фінансової нестабільності – найбільш масштабних неекономічних екзогенних шоків політичної, техногенної та природної ґенези, яким властиві раптовість, безпрецедентний тиск на публічні фінанси, деструктивні зміни в діяльності фінансових інституцій, контроверсійність ринкової поведінки та екстремальна волатильність індикаторів. Апробація на матеріалах пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення засвідчила, що їх реалізація спричинила більш руйнівні наслідки для фінансової сфери, ніж будь-яка з попередніх криз.
Сформовано систему управління фінансовою безпекою держави в рамці критичного реалізму, що враховує стратифікованість фінансової реальності. Визначено предмет управління, розроблено класифікацію функцій, запропоновано цільову модель зі стратифікованим розподілом повноважень і механізмом динамічного мандату. Визначено чотири режими управління (антикризовий, реактивний, реноваційний та проактивний); доведено, що ключовим критерієм ефективності є своєчасність переходу між ними.
Встановлено ієрархічні відносини між безпекою, стабільністю та стійкістю. Доведено, що екзистенційні потрясіння деструктивно впливають на механізм формування національних фінансових інтересів. Розроблено семиетапний алгоритм дослідження ефективності управління, що поєднує ретродуктивний аналіз з кількісними та якісними методами.
У третьому розділі ідентифіковано та систематизовано чинники фінансової безпеки держави; визначено рівень тіньової економіки в Україні та встановлено канали її впливу на фінансову безпеку держави; оцінено стан фінансової інклюзії в Україні.
Застосування PCA до масиву макрофінансових індикаторів за 2012–2025 рр. виявило п’ять коваріаційних структур, що відповідають цінностям фінансової безпеки. Метод MLE дозволив виявити чотири латентні чинники, ретродуктивне тлумачення яких вказує на дію чотирьох глибинних механізмів: структури фінансового посередництва, грошового обігу, координації монетарної та боргової політики, мотивації фінансової поведінки. Оцінка рівня фінансової безпеки за 2012–2024 рр. засвідчила його скорочення на третину, а кризові провали щоразу збігалися з екзистенційними потрясіннями.
Розроблено алгоритм оцінювання латентної структури каналів тінізації на основі PCA і регресійного калібрування, що реконструює не лише обсяг, а й структуру прихованої активності через споживчий, фіскальний і структурно-інституціональний канали. Верифікація на даних 2011–2025 рр. засвідчила втрату інваріантності цієї структури після 2022 р. та обмеженість чинної офіційної методики в умовах екзистенційних потрясінь.
Дата реєстрації
2026-10-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-20 / 2026-10-20
