Реєстраційний номер
0526U000350, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
18-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Адміністративно-правова доктрина регулювання демографічної сфери в умовах післявоєнного відновлення України
Здобувач
Кропивна Катерина Олексіївна, Доктор філософії
Опонент Тильчик В'ячеслав В'ячеславович
Опонент Лютіков Павло Сергійович
Опонент Гуржій Тарас Олександрович
Рецензент Муза Олег Валентинович
Рецензент Кожура Людмила Олександрівна
Рецензент Воронятніков Олександр Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Опис
У дисертації здійснено комплексне дослідження адміністративно-правової доктрини регулювання демографічної сфери в умовах післявоєнного відновлення України.
У результаті дослідження становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання демографічної сфери встановлено його чітку історичну періодизацію, зумовлену еволюцією функцій держави та ускладненням демографічних процесів.
Аргументовано, що в умовах післявоєнного відновлення комплексність адміністративно-правової доктрини демографічної сфери зумовлена якісною зміною самого об’єкта регулювання.
Доведено, що механізми державного впливу на демографічні процеси доцільно аналізувати не лише з позицій державного управління, а передусім крізь призму адміністративного права як складові єдиного адміністративно-правового механізму регулювання демографічної сфери
Демографічна сфера в адміністративно-правовому розумінні – це врегульована нормами адміністративного права система суспільних відносин, пов’язаних із народженням, смертю, міграцією, розселенням, зміною чисельності та складу населення, щодо яких суб’єкти публічної адміністрації здійснюють прогнозування, планування, координацію та реалізацію заходів державної демографічної політики.
Установлено, що демографічна сфера має низку характерних ознак, що дозволяють розглядати її як самостійний об’єкт адміністративно-правового регулювання.
Демографічна безпека є самостійною складовою національної безпеки, яка відображає стан захищеності демографічного потенціалу держави від реальних і потенційних загроз відтворенню населення, його кількісні та якісні характеристики, соціальну інтеграцію та довгострокову життєздатність суспільства.
Обґрунтовано низку доктринальних пропозицій щодо посилення адміністративно-правового виміру забезпечення демографічної безпеки в системі національної безпеки України.
Аргументовано необхідність затвердження нової Державної стратегії регіонального розвитку, адаптованої до змінюваної внаслідок воєнних дій демографічної, соціально економічної та безпекової ситуації. Сформульовано авторське визначення принципів державної демографічної політики України.
Доведено необхідність прийняття спеціального Закону України «Про демографічну безпеку», який би визначав демографічну безпеку як складову національної безпеки, встановлював її цілі, принципи, механізми забезпечення, систему суб’єктів, інструменти державного впливу та порядок стратегічного планування у цій сфері.
Дослідження співвідношення демографічної, соціальної, сімейної та міграційної політики продемонструвало, що в умовах сучасних трансформацій демографічна політика не може бути зведена до складової соціальної політики, оскільки її предметом є довгострокові параметри відтворення населення та забезпечення демографічної безпеки держави.
Для інституціалізації експериментального проєкту щодо створення фонду муніципального (соціального) орендного житла та надання його в оренду доцільним є запровадження «муніципального житлового оператора» (МЖО) як спеціалізованого суб’єкта управління фондом (комунальне підприємство, установа або керуюча компанія на конкурсній основі), що діє за затвердженим місцевою радою статутом і типовими процедурами.
Аргументовано доцільність створення триконтурної моделі демографічного партнерства.
Відзначено, що методи взаємодії суб’єктів публічного адміністрування у демографічній сфері – це різноманітні способи організації та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, комунальних установ та інститутів громадянського суспільства для забезпечення ефективної реалізації демографічної політики.
Визначено, що адміністративно-правові засоби забезпечення прав і законних інтересів демографічно вразливих груп населення – це система передбачених законодавством юридичних інструментів, застосовуваних суб’єктами публічної адміністрації з метою створення умов для реалізації, охорони, захисту та відновлення прав і законних інтересів відповідних осіб.
Обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства щодо автоматичного призначення допомоги сім’ям загиблих осіб без щорічного повторного підтвердження статусу, що дозволить мінімізувати адміністративні бар’єри та зменшити навантаження на отримувачів соціальної підтримки.
Дата реєстрації
2026-10-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-23 / 2026-10-23
