Реєстраційний номер
0526U000355, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор біологічних наук
Дата захисту
03-12-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Фітоіндикація антропогенної трансформації екосистем степового Придніпров’я
Здобувач
Лісовець Олена Іванівна, Кандидат біологічних наук
Консультант Кунах Ольга Миколаївна
Опонент Федоряк Марія Михайлівна
Опонент Грицан Юрій Іванович
Опонент Єрмішев Олег В'ячеславович
Рецензент Кульбачко Юрій Люцинович
Рецензент Зайцева Ірина Олексіївна
Рецензент Севериновська Олена Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Опис
Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню фітоіндикаційного оцінювання антропогенної трансформації екосистем степового Придніпров’я та розробленню підходів до діагностики їхнього екологічного стану й відновного потенціалу на основі показників природності та гемеробії. Удосконалено методичні підходи до оцінювання екологічних умов і ступеня антропогенної трансформації рослинного покриву. Для розрахунку гемеробії використано нормалізовану шкалу Франка і Клотца із середньозважуванням за проєктивним покриттям видів. Природність визначали на основі еколого-ценотичних характеристик видів за Борхіді із застосуванням авторської модифікації. Для підвищення точності фітоіндикації екологічних режимів використано метод ідеального індикатора. Обґрунтовано, що природність і гемеробія відображають різні аспекти антропогенної трансформації екосистем і не утворюють єдиної лінійної шкали. Однакові значення одного показника можуть відповідати різним значенням іншого, що свідчить про багатовимірний характер змін рослинного покриву. Встановлено закономірності просторової диференціації природності та гемеробії в балкових, урбанізованих, заповідних, техногенних і посткатастрофічних екосистемах степового Придніпров’я. Показано, що інтегральні фітоіндикаційні показники ефективно відображають вплив абіотичних умов, господарського навантаження, рекультиваційних процесів і сукцесійної динаміки. На прикладі паркових екосистем виявлено зниження природності та зростання гемеробії після реконструкції зелених насаджень. Для природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» встановлено провідну роль едафічних, гідрологічних та історичних чинників у формуванні просторової структури рослинного покриву. Показано, що гемеробія є надійним індикатором успішності рекультивації земель, порушених гірничодобувною діяльністю, та узгоджується зі змінами фізичних властивостей техноземів. У посткатастрофічних екосистемах, сформованих після руйнування Каховської ГЕС, визначено ключову роль градієнта зволоження у формуванні траєкторій сукцесійних змін і рівнів природності та гемеробії. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання трансформації рослинного покриву на основі поєднання фітоіндикаційних показників, багатовимірного статистичного аналізу, просторового моделювання та методів дистанційного зондування Землі. Встановлено тісний зв’язок між спектральними характеристиками рослинного покриву, показниками природності, гемеробії та функціонального різноманіття. Науково обґрунтовано інтеграцію концепцій гемеробії, природності, темного біорізноманіття та ценотичної структури рослинності для діагностики стану екосистем і вибору стратегій їхнього відновлення. Запропонований підхід створює теоретичне підґрунтя для екологічного моніторингу, оцінювання відновного потенціалу та розроблення диференційованих природоохоронних заходів в умовах антропогенно трансформованих ландшафтів.
Ключові слова: фітоіндикація, антропогенна трансформація, рослинний покрив, гемеробія, природність, темне біорізноманіття, ценотична структура, сукцесійна динаміка, екологічні градієнти, заплавні екосистеми, посткатастрофічні зміни, дистанційне зондування Землі.
Дата реєстрації
2026-10-26
Додано/оновлено в НРАТ
2026-10-26 / 2026-10-26
