Реєстраційний номер
0526U000370, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор юридичних наук
Дата захисту
27-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Правові засади місцевого самоврядування в країнах Балтії.
Здобувач
Петришин Олег Олександрович, Кандидат юридичних наук
Опонент Батанов Олександр Васильович
Опонент Мішина Наталя Вікторівна
Опонент Серьогін Віталій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Дисертаційне дослідження спрямоване на розв’язання центральної наукової проблеми публічного права: розроблення цілісної теоретико-правової концепції конституційно-правових засад місцевого самоврядування в державах Балтії (Естонії, Латвії, Литві) як самостійної моделі демократичної інституціоналізації муніципальної влади та обґрунтування на цій основі похідної доктрини критичної правової рецепції верифікованого балтійського досвіду для переходу української моделі місцевого самоврядування від пострадянського інституційного дуалізму та екстраординарного режиму воєнного стану до парадигми «стійкої європейської автономії» в умовах євроінтеграційної зумовленості. Авторська концепція критичної правової рецепції постає науково обґрунтованою альтернативою механічному «правовому трансплантуванню».
У роботі здійснено доктринальне переосмислення правової природи місцевого самоврядування крізь призму еволюції класичних теорій (громадівської, державницької, дуалістичної) та сучасних парадигм багаторівневого врядування і поліцентризму з інтеграцією здобутків інституційної економіки. Сформульовано авторський доктринальний концепт «адаптивного муніципального дуалізму» як теоретичного розвитку класичної дуалістичної теорії стосовно транзитивних демократій, що функціонують в умовах безпекових загроз: розмежування між власними та делегованими повноваженнями муніципалітетів є динамічною зоною, параметри якої детермінуються інтенсивністю зовнішніх загроз та потребами публічного управління.
Розроблено модель «критичної правової рецепції» муніципальних інститутів як методологічну альтернативу механічному «правовому трансплантуванню». Обґрунтовано, що предметом рецепції є функціональна сутність та інституційна логіка норми, а не її нормативний текст. Встановлено чотири кумулятивні умови ієрархічного характеру, необхідні для ефективної рецепції: конституційна сумісність, адміністративна спроможність, соціокультурна готовність та фінансова адекватність. Ідентифіковано три рівні ендогенних бар’єрів рецепції: формально-юридичний, інституційно-політичний та кадрово-спроможнісний.
Виявлено «парадокс європеїзації муніципальної автономії»: імплементація acquis communautaire ЄС, стимулюючи децентралізацію, водночас генерує ризик прихованої рецентралізації. Обґрунтовано концепцію «кумулятивної європеїзації» муніципального права, за якої три вектори наднаціонального впливу (цифрова трансформація, безпекова стійкість та екологічне врядування) взаємно посилюють один одного. Встановлено феномен «подвійної правової зумовленості» (dual conditionality) та обґрунтовано необхідність законодавчого запровадження обов’язкової «оцінки муніципального впливу».
Запропоновано типологію моделей конституційного закріплення місцевого самоврядування у постсоціалістичних унітарних державах, що спростовує тезу про існування єдиної «балтійської» моделі. Виокремлено: (а) естонську модель «рамкової гарантії з недоторканним ядром» (§ 154 Конституції Естонської Республіки 1992 р.); (б) литовську модель «деталізованого збалансованого конституціоналізму з дуалістичною легітимацією» (Розділ X Конституції, статті 119–124); (в) латвійську модель «конституційного мінімалізму з компенсаторним судовим активізмом» (стаття 101 Satversme 1922 р.). Встановлено прямий каузальний зв’язок між моделлю конституційного закріплення та реальним ступенем інституційної стійкості муніципальної автономії, що підтверджено даними Індексу місцевої автономії (LAI 2.0).
Встановлено конститутивну нормотворчу роль органів конституційної юстиції балтійських держав, які визнали Європейську хартію місцевого самоврядування безпосередньо застосовним джерелом «твердого права». Ідентифіковано три стратегії її імплементації: естонська «превентивна інкорпорація», литовський «активний конституційний контроль» та латвійське «компенсаторне конституційне заповнення». Встановлено, що ефективність міжнародних стандартів місцевого самоврядування визначається не фактом формальної ратифікації, а якістю національних судових механізмів їх захисту. Концептуалізовано «трилему нагляду» як аналітичний інструмент для осмислення колізії між вимогами ЄС щодо ефективного контролю, стандартами Ради Європи щодо обмеження нагляду критерієм законності та рудиментарними повноваженнями МДА (МВА) за чинною Конституцією України.
Удосконалено теоретико-правову концепцію фінансової автономії через розроблення авторського концепту «компетенційної тріади», тобто нерозривної функціонально-юридичної єдності повноважень, фінансових ресурсів і політичної відповідальності. Виявлено системну проблему «фіскальної ілюзії децентралізації» як структурну ознаку постсоціалістичних правопорядків. Обґрунтовано шлях її подолання через імплементацію принципу конекситету (Konnexitätsprinzip) та моделі «місцевої податкової надбавки» (local surcharge).
Дата реєстрації
2026-11-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02 / 2026-11-02
