Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100048, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-06-2020 Статус Запланована Назва роботи Променева діагностика хронічного обструктивного захворювання легенів у практиці медико-соціальної експертизи Здобувач Джедей Ілія ..., Керівник Шармазанова Олена Петрівна Опонент Солодянникова Оксана Іванівна Опонент Старенький Віктор Петрович Рецензент Сафонова Інесса Миколаївна Рецензент Коломійченко Юрій Анатолійович Опис Метою дослідження було підвищення ефективності променевої діагностики хронічного обструктивного захворювання легень шляхом об’єктивізації оцінки тяжкості його перебігу при проведенні медико-соціальній експертизи з використанням цифрової денситометрії при МСКТ. Для цього виконано ретроспективний і проспективний аналіз історій хвороби 126 пацієнтів, які знаходились на стаціонарному лікуванні протягом 2016-2018 років: 92 хворих на ХОЗЛ, у тому числі ХОЗЛ у сполученні з бронхіальною астмою (БА) – 20 хворих (основна група) та 34 хворих на БА (група порівняння). Середній вік обстежених складав 58,9±12,8 років (від 26 до 87 років). В основній групі превалювали чоловіки (79,2%), в групі порівняння – жінки (61,8%) (χ2=17,515; p<0,001). Більшість хворих на ХОЗЛ відповідали стадії В (31,5%) та С (39,1%) та 2-3 ст. за тяжкістю обструкції згідно критеріям GOLD 2016. Серед хворих на БА також переважали хворі з 3–4 ст. захворювання. Інвалідність у зв’язку з ХОЗЛ мали 26 (28,3%) пацієнтів із переважанням ІІІ групи, при цьому 18 (69,2%) з них були працездатного віку (до 60 років). В групі порівняння інвалідність мали 12 (35,3%) хворих. Отримані дані дозволяють стверджувати, що інспіраторні та окремі експіраторні денситометричні показники, особливо ті, що характеризують співвідношення вдиху – видиху (PD15exp/PD15 та LDVIexp/LDVI) мають достовірні сильні кореляції з тяжкістю захворювання. Додатково були досліджені зв’язки проаналізованих показників з групою інвалідності у 55 хворих працездатного віку, серед яких було 13 інвалідів ІІІ групи та 9 інвалідів ІІ групи (хворих з І групою у дослідженні не було). Попередній аналіз не виявив суттєвих відмінностей за тяжкістю бронхіальної обструкції (χ2=4,351; р=0,629), але із суттєвим збільшення хворих на ХОЗЛ зі стадією С та D при наявності ІІІ або ІІ групи інвалідності. При кореляційному аналізі достовірною виявилась тільки кореляція ОФВ1 (rSp=0,295; р=0,029). Серед денситометричних показників найбільшу кореляцію з групою інвалідності мав ES (rSp=0,889; р=0,011), LDVI exp (rSp=0,689; р=0,040) та PD15exp (rSp=-0,634; р=0,067), що свідчить про зменшення щільності легень (PD15) та про збільшення розповсюдженості емфіземи з втратою працездатності. Підсумовуючи результати дослідження, можна стверджувати про доцільність МСКТ у хворих на ХОЗЛ: візуальна оцінка для нозологічної діагностики та диференціальної діагностики у комплексі з клінічними та лабораторними дослідженнями, денситометрія – для оцінки тяжкості структурно-функціональних уражень бронхолегеневої системи, що є перспективним для визначення тяжкості функціональних порушень та втрати працездатності у хворих з легеневою патологію. Дата реєстрації 2020-06-05 Додано в НРАТ 2020-07-03 Закрити