Реєстраційний номер
0820U100048, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-06-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Променева діагностика хронічного обструктивного захворювання легенів у практиці медико-соціальної експертизи
Здобувач
Джедей Ілія ...,
Керівник Шармазанова Олена Петрівна
Опонент Солодянникова Оксана Іванівна
Опонент Старенький Віктор Петрович
Рецензент Сафонова Інесса Миколаївна
Рецензент Коломійченко Юрій Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України
Опис
Метою дослідження було підвищення ефективності променевої діагностики хронічного обструктивного захворювання легень шляхом об’єктивізації оцінки тяжкості його перебігу при проведенні медико-соціальній експертизи з використанням цифрової денситометрії при МСКТ.
Для цього виконано ретроспективний і проспективний аналіз історій хвороби 126 пацієнтів, які знаходились на стаціонарному лікуванні протягом 2016-2018 років: 92 хворих на ХОЗЛ, у тому числі ХОЗЛ у сполученні з бронхіальною астмою (БА) – 20 хворих (основна група) та 34 хворих на БА (група порівняння). Середній вік обстежених складав 58,9±12,8 років (від 26 до 87 років). В основній групі превалювали чоловіки (79,2%), в групі порівняння – жінки (61,8%) (χ2=17,515; p<0,001).
Більшість хворих на ХОЗЛ відповідали стадії В (31,5%) та С (39,1%) та 2-3 ст. за тяжкістю обструкції згідно критеріям GOLD 2016. Серед хворих на БА також переважали хворі з 3–4 ст. захворювання. Інвалідність у зв’язку з ХОЗЛ мали 26 (28,3%) пацієнтів із переважанням ІІІ групи, при цьому 18 (69,2%) з них були працездатного віку (до 60 років). В групі порівняння інвалідність мали 12 (35,3%) хворих. Отримані дані дозволяють стверджувати, що інспіраторні та окремі експіраторні денситометричні показники, особливо ті, що характеризують співвідношення вдиху – видиху (PD15exp/PD15 та LDVIexp/LDVI) мають достовірні сильні кореляції з тяжкістю захворювання.
Додатково були досліджені зв’язки проаналізованих показників з групою інвалідності у 55 хворих працездатного віку, серед яких було 13 інвалідів ІІІ групи та 9 інвалідів ІІ групи (хворих з І групою у дослідженні не було). Попередній аналіз не виявив суттєвих відмінностей за тяжкістю бронхіальної обструкції (χ2=4,351; р=0,629), але із суттєвим збільшення хворих на ХОЗЛ зі стадією С та D при наявності ІІІ або ІІ групи інвалідності. При кореляційному аналізі достовірною виявилась тільки кореляція ОФВ1 (rSp=0,295; р=0,029). Серед денситометричних показників найбільшу кореляцію з групою інвалідності мав ES (rSp=0,889; р=0,011), LDVI exp (rSp=0,689; р=0,040) та PD15exp (rSp=-0,634; р=0,067), що свідчить про зменшення щільності легень (PD15) та про збільшення розповсюдженості емфіземи з втратою працездатності.
Підсумовуючи результати дослідження, можна стверджувати про доцільність МСКТ у хворих на ХОЗЛ: візуальна оцінка для нозологічної діагностики та диференціальної діагностики у комплексі з клінічними та лабораторними дослідженнями, денситометрія – для оцінки тяжкості структурно-функціональних уражень бронхолегеневої системи, що є перспективним для визначення тяжкості функціональних порушень та втрати працездатності у хворих з легеневою патологію.
Дата реєстрації
2020-03-11
Додано/оновлено в НРАТ
2020-07-03 / 2026-06-30
