Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100067, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-06-2020 Статус Запланована Назва роботи Права та обов’язки подружжя за Сімейним кодексом України. Здобувач Байрачна Марина Ігорівна, Керівник Надьон Вікторія Валентинівна Опонент Чурпіта Ганна Вікторівна Опонент Менджул Марія Василівна Рецензент Тупицька Євгенія Олександрівна Рецензент Явор Ольга Анатоліївна Опис Одним з фундаментальних принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, який було прийнято світовими лідерами у 1945 році, є рівність прав жінок та чоловіків. Україна взяла на себе обов’язок щодо забезпечення гендерної рівності. Сімейний кодекс України закріплює рівність прав та обов’язків подружжя, а в окремих випадках, рівність прав, прослідковується й між фактичним подружжям, тобто особами, які проживають однією сім’єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою. Тому нагальною залишається проблема визнання рівності/нерівності здійснення прав та виконання обов’язків особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (подружжям) та особами, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (без реєстрації шлюбу), відносно один одного, а також здійснення прав та виконання обов’язків подружжям (фактичним подружжям) відносно малолітніх (неповнолітніх) дітей. Серед проблем, які потребують розв’язання, найважливішою є з’ясування цілої низки загальнотеоретичних та практичних питань, пов’язаних із розумінням поняття, сутності, особливостей, видів прав та обов’язків подружжя. Про актуальність тематики свідчить і європейський вектор розвитку прав та обов’язків подружжя (фактичного подружжя). Особливе місце у системі суспільних цінностей посідає сім’я як коло осіб, яких об’єднують не тільки емоційні начала, а й взаємні права та обов’язки. Однією з головних ознак сім’ї є спільне проживання її членів. Відповідно на цій підставі у дисертаційному дослідженні приділена увага нуклеарній сім’ї, тобто новоствореній сім’ї, яка складається із подружжя (як першооснови), осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (фактичного подружжя), батьків (подружжя-фактичного подружжя) та дітей, мати одиначки та інших членів сім’ї. Отже, сім’я може бути заснована на шлюбі (найчастіше так і відбувається), близькому (кровному) споріднені і на факті усиновлення/удочеріння (юридичному акті). Три типи відносин характерні для сім’ї: подружжя, батьківство, спорідненість. Нормально функціонуюча сім’я – це сім’я, яка відповідально виконує і дотримується покладених на неї функцій, задовольняючи тим самим соціально значущі потреби. У дисертаційному дослідженні запропоновані функції сім’ї, а саме: функція нуклеарності, репродуктивності, регулятивності, комунікативності, компенсаційності, взаємодопомоги, соціального контролю, виховної функції. У дослідженні зроблено висновок про те, що чим більше нормально функціонуючих сімей, тим більше моральним стає суспільство. Сім’я є осередком суспільства та показником стабільного розвитку. Порушення основних функцій сім’ї – це такі особливості її життєдіяльності, які ускладнюють або перешкоджають виконанню сім’єю її функцій. Факторами, що руйнують сім’ю є особливості особистостей її членів та взаємин між ними, певні умови життя сім’ї. Конфлікти з питань виховання, втручання інших членів сім’ї можуть стати причиною порушень виховної функції сім’ї. Однією з підстав новоствореної сім’ї є шлюб. Метою укладення шлюбу є задоволення духовно-правового інтересу жінки та чоловіка, спрямованого на створення сім’ї. З моменту реєстрації шлюбу на подружжя покладаються взаємні суб’єктивні права та обов’язки, які виникають у подружніх пар. Шлюб є підставою виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов’язків між подружжям. Особисті немайнові права представляють основу сучасного соціального і правового порядку. Права людини містяться в основних програмних міжнародних, європейських та вітчизняних документах – Статуті ООН, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ООН, 1966), Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Конституції України та Цивільному кодексі України. Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. У дисертаційному дослідженні визначено, що під особистими немайновими правами подружжя варто розуміти суб’єктивні, природні, ті, що не можна передати іншій особі, невідчужувані, що мають нематеріальний, тривалий характер, що виникають і діють з моменту укладення шлюбу та змінюються або припиняються з моменту розірвання шлюбу, а саме з дня реєстрації розірвання шлюбу, або у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Дата реєстрації 2020-06-24 Додано в НРАТ 2020-07-03 Закрити