Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100301, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-09-2020 Статус Запланована Назва роботи Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну для корекції ендотеліальної дисфукції за діабетичної ретинопатії (клініко-експериментальне дослідження) Здобувач Семенко Володимир Володимирович, Керівник Сердюк Валерій Миколайович Опонент Могілевський Сергій Юрійович Опонент Олещук Олександра Михайлівна Рецензент Перцева Наталія Олегівна Рецензент Жилюк Володимир Іванович Опис Семенко В. В. Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну для корекції ендотеліальної дисфукції за діабетичної ретинопатії (клініко-експериментальне дослідження). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню актуального завдання сучасної офтальмології - підвищення ефективності лікування хворих з діабетичною ретинопатією шляхом вивчення особливостей ендотеліальної дисфункції, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи та клініко-експериментального обґрунтування їх корекції L-аргініном. Експериментальна частина проводилася на білих щурах лінії Вістар аутобредного розведення масою 180-200 г. Відповідно до задач тварини були розподілені на 3 групи: 1-а група – 20 інтактних тварин; 2-а група – 30 тварин, у яких моделювали ЦД (ЦД) 2-го типу; 3-я група – 30 тварин, які на тлі змодельованого ЦД отримували 7,5 мг аргініну на 100 г щура. ЦД моделювали триразовим внутрішньочеревинним введенням алоксану у дозі 7,5 мл/100 г маси тварини з інтервалом у 5 днів. Препарат вводили на тлі вільного пиття тваринами 5% розчину фруктози. Експеримент тривав 30 діб. Нами була застосована оптимальна доза алоксану, яка не призводить до загибелі щурів і при цьому є ефективною моделлю не лише розвитку ЦД в цілому, але й для його мікросудинного ускладнення у вигляді діабетичної ретинопатії (ДР), про що свідчать результати нашого експерименту. Проводилося дослідження ефективності метаболічної терапії за допомогою L-аргініну. Важливим аспектом вивчення впливу ЦД на розвиток ДР є експериментальне моделювання, при в різних тканинах організму виявлено порушення обміну і функції нікотінамідних коферментів. Так, при дослідженні класу помірної активності в гангліарному шарі очного яблука виявлено дуже релевантні відмінності (р <0,001) між групами по ферменту ЛДГ. В експериментальній групі у більшої кількості тварин даний фермент знаходився в помірному класі активності. Відносно класу високої активності ферментів були виявлені дуже високозначимі відмінності (р <0,001) між кількістю щурів групи експерименту та контрольної, у яких активність всіх трьох ферментів (СДГ, ЛДГ і МДГ) перебувала в межах даного класу. У результаті наших досліджень при моделюванні ДР були виявлені зміни судин у вигляді фіброзу стінок, набряку ендотелію та спазму судин. Також відзначалися зменшення кількості пігментних гранул, дистрофічні зміни клітин гангліонарного шару та шару паличок і колбочок, що збігається з описами ушкодження оболонок очного яблука у хворих на ЦД. Корекція змодельованого ЦД за допомогою L-аргініну сприяє збереженню структури судин та, як наслідок, структури шарів очного яблука і сприяє зниженню проявів патологічного процесу. При цьому збільшується активність NO-S та відбувається нормалізація досліджуваних біохімічних маркерів функціонування ендотелію в порівнянні групою моделювання ЦД без вживання L-аргініну, та наближається до рівню норми, що свідчить про покращення функціонування ендотелію. Також виявлено відновлення балансу про- та антиоксидантної системи під впливом екзогенного введення донаторів оксиду азоту. У прикладному (далі – клінічному) дослідженні брали участь 108 пацієнтів (216 очей) з діагнозом ЦД 2-го типу у віці від 45 до 60 років, з них 56 чоловіків і 52 жінки. Метою клінічної частини роботи була оцінка ефективності застгосування L-аргініну у пацієнтів, що страждають на непроліферативну ДР на основі аналізу клінічних та біохімічних показників. У більшості пацієнтів (95 чоловік - 88 %) спостерігалась емметропічна рефракція. У 9 пацієнтів (8,3 %), визначалася міопічна рефракція, з яких: у 5 чоловік - міопія слабкого ступеню, у 4-х - міопія середнього ступеню. У 4 пацієнтів (3,7 %) - гіперметропічна рефракція слабкого ступеню. Гострота зору усіх пацієнтів вказана з корекцією. У дослідженні приймали участь пацієнти з непроліферативною стадією ДР легкого ступеню без ознак клінічно значущого макулярного набряку. Встановлено статистично значущі відмінності показників фактора Віллебранда, ендотеліну-1 і NО-синтази залежно від ступеню тяжкості ДР за ETDRS (14, 15, 20 і 35 рівнів). У результаті застосування L-аргініну виявлена статистично значуща позитивна динаміка вмісту фактора Віллебранда, ендотеліну-1 і NО-синтази (р<0,001), відзначається вірогідне поліпшення показників глікозильованого гемоглобіну. Проведене лікування L-аргініном також привело до зниження показників артеріального тиску у пацієнтів і наближення їх до значень норми. Застосування L-аргініну дозволило стабілізувати клінічний перебіг ДР, про що свідчить відсутність негативної динаміки у пацієнтів на тлі прийому даного препарату. Дата реєстрації 2020-10-27 Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити