Реєстраційний номер
0820U100321, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-10-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Хірургічні методи профілактики та лікування ротації протезів молочних залоз при аугментаційній мамопластиці
Здобувач
Захарцева Ольга Іракліївна,
Керівник Сусак Ярослав Михайлович
Опонент Галич Сергій Петрович
Опонент Слєсаренко Сергій Володимирович
Рецензент Діброва Юрій Андрійович
Рецензент Чешук Валерій Євгенович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Опис
Аугментаційну мамопластику (АМП) виконують майже 1,5 мільйонам жінок у всьому світі. Специфічними особливостями АМП є відносно високий відсоток повторних операцій у віддаленому післяопераційному періоді: від 10% через 2 роки та 20% через 6-10 років, що спричинено деформацією контуру МЗ, змінами її об’єму та переміщенням протезу з первинної локації – мальпозицією. Ротація протезів МЗ (РПМЗ) є різновидом мальпозиції. Під ротацією протезу розуміють його кругові зміщення в площині, чи в 3D просторі. При цьому в площині протез рухається навколо певного центру чи точки ротації, а в 3D просторі обертання відбувається навколо лінії, яку називають віссю обертання. Внаслідок асиметричної поверхні анатомічних імплантів їх ротація навколо однієї або декількох вісей призводить до серйозних деформацій профілю грудей та погіршення якості життя пацієнток.
Дані щодо частоти клінічно значимої (90° та більше) фронтальної ротації протезів молочної залози (РПМЗ) суперечливі: від 0,9% до 14%, але частота ротації на менші градуси має бути значно більшою.
Питання щодо причин, діагностики, профілактики та лікування РПМЗ залишаються недостатньо розробленими.
Метою роботи було покращення результатів хірургічного лікування пацієнток з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки методів профілактики та усунення ротації протезів молочних залоз з укріпленням стінок реципієнтної порожнини після аугментаційної мамопластики.
Робота складалася з п’яти етапів (завдань), в яких порівнювалися дві та більше груп жінок. В усіх випадках порівняння групи жінок були репрезентативні за віком, індексом маси тіла (ІМТ), масою встановлених протезів, відсотком жінок, що вагітніли та вигодовували груддю за виключенням другого етапу, в якому останній параметр був критерієм невключення в дослідження.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою статистичного пакета IBMSPSS Statistics 22. Виконували описову (дескриптивну) статистику. Оцінка нормальності розподілу змінних проведена за допомогою тесту Шапіро-Вілка. Порівняння двох незалежних груп за однією кількісною ознакою проводили з використанням U-критерію Манна-Уїтні, порівняння груп за якісною ознакою проводили з використанням χ2-критерію Пірсона; аналіз зв’язку двох змінних (ознак) здійснювали за допомогою кореляційного аналізу Спірмена, для визначення ймовірності виникнення події в залежності від значень показника виконували лінійний регресійний аналіз. Нульову гіпотезу рівності змінних відхиляли при р<0,05.
ВИСНОВКИ:
В роботі наведено вирішення актуального завдання покращення результатів хірургічного лікування пацєнток з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки методів профілактики та усунення ротації анатомічних протезів молочних з укріпленням стінок реципієнтної порожнини після аугментаційної мамопластики
1.Удосконалено «Спосіб діагностики ротації протезів молочних залоз після ендопротезування» №128376 від 10.09.2018, зоснований на оцінці кута відхилення ліннії симетрії протеза від сосково-серединноключичною лінією у фронтальній площині за допомогою ультразвукового дослідження високої роздільної здатності. Через рік після традиційної аугментаційної мамопластики 76,1% імплантів ротуются на кут від 30° до 180°: на 30° – 62,2%; на 60° – 28,7%; на 90° та більше (клінічно значима ротація) – 9,1%, однієї груди – 42,9 % двох грудей – 57,1%. Частота клінічно значимої ротації від загальної кількості імплантів через рік складає 6,9 %, через три роки – 12,7 %, р=0,141.
2.Після субмускулярної аугментаційної мамопластики достовірно зменшується відсоток м’язових волоко великого грудного м’яза порівняно з доопераційним (94,1±0,02%): через рік до 80,7±0,5%, через три роки до 71,0±0,3%, який від’ємно пов’язаний з об’ємом протеза: r=-0,514 та r=-0,594 відповідно. Ступінь ротації протезу МЗ залежить від відсотку зменшення площі м’язових волокон: через рік лінійний R2=0,383, через три роки –лінійний R2=0,425).
3.Удосконалений метод профілактики ротації протезів молочних залоз при субмускулярній аугментаційній мамопластиці, який полягає в укріпленні верхнього і латерального полюсу неокишені проленовою сіткою дозволяє уникнути клінічно значимої ротації протезів МЗ через рік і три роки на відміну від традиційної методики.
Ключові слова: субмускулярна аугментаційна мамопластика, ротація протезів молочних залоз, діагностика, профілактика, лікування, великий грудний м’яз, морфологічні зміни.
Дата реєстрації
2020-11-03
Додано/оновлено в НРАТ
2020-11-03 / 2026-06-30
