Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100327, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-10-2020 Статус Запланована Назва роботи Адміністративно-правове забезпечення захисту дітей від шкідливого впливу реклами. Здобувач Левченко Анастасія Олегівна, Керівник Заярний Олег Анатолійович Опонент Віхляєв Михайло Юрійович Опонент Довгань Олександр Дмитрович Рецензент Берлач Анатолій Іванович Рецензент Діхтієвський Петро Васильович Опис Дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних питань захисту дітей від шкідливого інформаційного впливу в галузі реклами, у межах якого досліджено питання шкідливої інформації в галузі реклами, удосконалення нормативних вимог до рекламної діяльності в цій частині, удосконалення адміністративних процедур захисту дітей. У роботі проаналізовано та вдосконалено визначення понять «шкідлива інформація», «адміністративно-правова охорона прав та законних інтересів дітей від шкідливої інформації в галузі реклами», «адміністративно-правовий захист дітей від шкідливої інформації в галузі реклами», «правопорушення в галузі реклами, пов’язані з негативним інформаційним впливом на дітей». Удосконалено й розширено класифікацію шкідливої інформації з урахуванням особливостей змісту її окремих різновидів. До шкідливої інформації в галузі реклами запропоновано відносити неналежну рекламу (рекламу, яку заборонено поширювати серед дітей) та інформацію в галузі реклами, що може завдати шкоди розвитку дітей (до якої, зокрема, належить реклама, що містить гендерні стереотипи, заохочує споживацтво, із зображеннями оголеного тіла, з натуралістичними зображеннями чи описами, з використанням нецензурних виразів, демонструє нездоровий спосіб життя тощо). Розглянуто зміст адміністративних інформаційних правопорушень (зокрема, проаналізовано елементи їхнього складу) та обґрунтовано необхідність виокремлення їх різновиду – «правопорушення в галузі реклами, пов’язані з негативним інформаційним впливом на дітей». Проаналізовано й удосконалено систему суб’єктів публічної адміністрації, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, а також адміністративні процедури захисту дітей від шкідливого впливу реклами, у частині обґрунтування доцільності покладення на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення функцій з притягнення суб’єктів рекламної діяльності до адміністративної відповідальності. Розглянуто питання ролі саморегулівних організацій у системі захисту дітей від шкідливого впливу реклами та окреслено їхню перспективу в Україні. Констатовано незначний вплив саморегулівних організацій на галузь реклами загалом, зокрема у зв’язку з низьким рівнем консолідації саморегулівних організацій, на основі чого зроблено висновок щодо недоцільності виділення актів саморегулівних організацій в окрему групу в межах системи нормативно-правового забезпечення захисту дітей від шкідливого впливу реклами. Надано оцінку змісту основних прав дитини в галузі реклами, які обумовлюють охоронну та захисну діяльність держави, наголошено на проблематиці розуміння категорії «інтерес» у контексті реалізації завдань дослідження. У зв’язку з цим, обґрунтовано доцільність визнання і застосування критеріїв охороноздатності законних інтересів дитини в галузі реклами як критеріїв, за якими ті чи інші інтереси дитини мають належати до інтересів, що підлягають охороні та захисту за допомогою адміністративно-правових засобів. Завдяки дослідженню подальшого розвитку набули також концепція адміністративно-правового захисту та охорони, характеристика адміністративної відповідальності за пов’язані зі шкідливим інформаційним впливом на дитину правопорушення в галузі реклами. Розширено перелік втручальних адміністративних правовідносин шляхом включення до них адміністративних правовідносин у сфері забезпечення захисту дітей від шкідливого впливу реклами. До суб’єктів цієї групи правовідносин, на думку авторки, мають належати: суб’єкти публічної адміністрації; суб’єкти рекламної діяльності; суб’єкти, наділені правом звертатися до суб’єктів публічної адміністрації зі скаргою/поданням; органи саморегулювання. Об’єкт таких відносин визначено як дії суб’єкта рекламної діяльності, що спрямовані на задоволення правомірних інтересів дитини і полягають у відновленні умов для реалізації її права на нормальний фізичний, психологічний і моральний розвиток, та відновленні інформаційного правопорядку в галузі реклами. Процедуру притягнення суб’єктів рекламної діяльності за порушення законодавства про рекламу охарактеризовано як недостатньо ефективну з погляду потенціалу протидії протиправній діяльності. Констатовано необхідність розширення переліку санкцій, які можна застосовувати до порушників Дата реєстрації 2020-10-15 Додано в НРАТ 2020-11-04 Закрити