Реєстраційний номер
0820U100348, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-11-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Науково-технічний потенціал виробництва та первинної переробки луб’яних культур в УРСР у другій половині 1940-х – 1980-х роках
Здобувач
Базиль Світлана Михайлівна,
Керівник Крижанівський Віталій Михайлович
Керівник Коваленко Наталія Петрівна
Опонент Куйбіда Віктор Віталійович
Опонент Гутник Марина Валеріївна
Рецензент Вергунов Віктор Анатолійович
Рецензент Грищенко Тетяна Рубілівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України
Опис
Дисертаційна робота присвячена аналізу науково-технічного потенціалу виробництва та первинної переробки луб’яних культур в УРСР у другій половині ХХ століття на основі результатів досліджень вчених Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур (нині – Інститут луб’яних культур НААН).
Науково-технічний потенціал ВНДІЛК розкрито на основі опублікованих та неопублікованих документів ЦДАВО України, Державного архіву Сумської області, Відомчого архіву Інституту луб’яних культур НААН. У джерельну базу включено наукові праці вчених з вирощування луб’яних культур, періодичні видання та інші матеріали, що сприяли вирішенню поставлених дослідницьких задач. Визначення методології дослідження спільно з аналізом історіографії та джерельної бази зумовили вибір напрямів і шляхів вирішення основних задач дослідження. Сприяли формуванню нових висновків та узагальнень, власній інтерпретації окремих подій і явищ, об’єктивному оцінюванню творчого внеску вчених ВНДІЛК у розвиток виробництва та первинної переробки луб’яних культур в УРСР.
Виділено чотири періоди розвитку науково-технічного потенціалу виробництва та первинної переробки луб’яних культур в УРСР у другій половині 1940-х – 1980-х роках. Упродовж першого періоду (1944–1955) відбулось створення галузевого Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур шляхом об’єднання двох діючих установ. У цей період установа мала найбільшу мережу відокремлених підрозділів і виконувала наукові дослідження з коноплями, льоном-довгунцем та малопоширеними луб’яними культурами. Розпочалось післявоєнне відродження досліджень з селекції і насінництва, агротехніки луб’яних культур, де процеси обробітку ґрунту відбувались вручну. Важливим здобутком стало районування нових сортів однодомних конопель і малопоширених луб’яних культур. Відбувалось матеріальне укомплектування та будівництво основної бази інституту та його відокремлених підрозділів.
Встановлено, що у другому періоді (1956–1961) здійснено реструктуризацію мережі інституту. Більшу частину його відокремлених підрозділів підпорядкували місцевим відомчим структурам окремих республік СРСР, а деякі взагалі розформували. У цей період науково-дослідну роботу виконували лише з коноплями і кендирем. Здійснювали активну діяльність з відновлення генетичних дослідів з коноплярства. У відділі механізації розпочали активну роботу над створенням коноплезбирального комбайну, який повністю мав замінити ручну працю. Велику увагу приділено ефективному чергуванню луб’яних культур у сівозмінах та раціональному обробітку ґрунту.
Третій період (1962–1969) розкриває роботу у структурі ВНДІЛК Дослідно-виробничого господарства і Золотоніської дослідної станції, де виконували науково-дослідну роботу з коноплями. У цей період в інституті відновив діяльність відділ цитології і генетики, який здійснював дослідження статі конопель. Вченими розроблено нову технологію збирання конопель на волокно і двобічне використання та створений комплекс машин для його здійснення. Опрацьовано і впроваджено у виробництво технологію водно-повітряного мочіння конопель у стаціонарних водоймах, де здійснювалось механізоване завантаження соломи та вивантаження трести з виключенням необхідності викидів відпрацьованої мочильної рідини. Створено досконалу конструкцію комбайну напівнавісного типу.
Упродовж четвертого періоду (1970–1991) відзначено активну науково-дослідну роботу, яку виконували у напрямі створення високоефективних, продуктивних та стійких до хвороб і шкідників сортів конопель з мінімальним вмістом наркотичних речовин. Відбувалась міжнародна співпраця вчених інституту з науковцями країн Ради економічної взаємодопомоги. Цей період став розквітом наукової діяльності установи. Зокрема, вченими районовано більше 10 сортів конопель, вирощування яких забезпечило збільшення їх продуктивності у 2 рази. Вагомим здобутком стало створення самохідного коноплезбирального комбайну, який об’єднав процеси скошування і обмолоту конопель, що значно скоротило час збирання конопель та зменшило обсяг ручної праці.
Дата реєстрації
2020-11-10
Додано/оновлено в НРАТ
2020-11-10 / 2026-06-30
