Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0820U100367, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Здобувач

Смулка Оксана Ігорівна,

Керівник Черевко Георгій Владиславович
Опонент Красноруцький Олексій Олександрович
Опонент Николюк Ольга Миколаївна
Рецензент Якубів Валентина Михайлівна
Рецензент Шеленко Діана Іванівна

На здобуття

Доктор філософії, 051, Соціальні та поведінкові науки. Економіка

Дата захисту

04-11-2020

Опис

У дисертації опрацьовані теоретико-методичні основи дослідження інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств. З’ясовано сутність інновацій та інноваційного розвитку підприємств. Сформульовані пропозиції щодо виділення видів інновацій, впроваджуваних на сільськогосподарських підприємствах, у результаті їх класифікації за: галуззю на підприємстві, матеріальною складовою, організаційним рівнем економічної системи, для якої є новизною, видом діяльності підприємства, переважаючим ефектом від впровадження, зав¬данням, що вирішується на рівні підприємства. Інноваційний розвиток підприємства розглядали як процес прогресивних змін у його стані, що відображається в зростанні ефективності функціонування, набутті конкурентних переваг, зміцненні ринкових позицій тощо, досягнутих завдяки впровадженню цим підприємством інновацій. Вказано, що для забезпечення змін у стані підприємства, які підпадають під визначення інноваційного розвитку, інноваційна діяльність повинна відзначатися: постійним характером, оперативністю, цілеспрямованістю, комплексним характером, науковістю, на¬явністю стимулів до участі в інноваційному процесі в усіх задіяних у ньому суб’єктів. Показано, що інноваційна діяльність сільськогосподарських підприємств перебуває під впливом багатьох чинників. Сформульовані пропозиції щодо їх класифікації за організаційним рівнем формування – на чинники світового (мега-) рівня, в яких відображаються процеси глобалізації, макрорівня (країни), мезорівня (галузі, регіону) та мікрорівня (суб’єкта господарювання). Здійснений аналіз сучасного стану та тенденцій інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств Львівської області. У рамках дисертаційного дослідження проведено обстеження інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області, яким було охоплено 169 суб’єктів господарювання. Отримані дані свідчать про відносно високий рівень інноваційної активності цих підприємств: 51,5% обстежених суб’єктів зазначили, що здійснювали упродовж 2016-2018 років діяльність, яка підпадає під визначення інноваційної. З’ясовано, що найчастіше агровиробники впроваджували процесові інновації, пов’язані з удосконаленням технологій виробництва і зберігання продукції. Встановлено, що нерідко підприємства одночасно впроваджували кілька видів інновацій. Однак чимало підприємств недооцінюють впровадження організаційних і маркетингових інновацій. Сформульовані пропозиції щодо удосконалення засад економічного забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств. Зазначено, що впровадження інновацій у сільськогосподарських підприємствах слід розглядати як реалізацію інноваційно-інвестиційного проєкту. Показана можливість застосування при обґрунтуванні таких проєктів маржинального аналізу. Оскільки обґрунтування інноваційно-інвестиційного проєкту передбачає оцінку ризиків його реалізації, застосовано метод експертних оцінок для встановлення рівня окремих видів ризиків при впровадженні інновацій у сільськогосподарських підприємствах. Висвітлено питання формування й використання у сільськогосподарських підприємствах та на вищих організаційних рівнях інноваційного потенціалу. Сформульовано пропозиції щодо критеріїв та конкретних показників оцінки окремих складових інноваційного потенціалу сільськогосподарського підприємства у рамках розробки інноваційно-інвестиційного проєкту. Розглянуто комплекс заходів, спрямованих на формування інноваційного потенціалу системи аграрного виробництва на різних організаційних рівнях. Показано, що відповідні заходи слід планувати й реалізовувати в рамках єдиного механізму формування і використання інноваційного потенціалу системи аграрного виробництва. Зазначено, що ефективність інноваційного розвитку сільськогосподар-ських підприємств залежить від рівня розвитку інфраструктури, що забезпечує інноваційну діяльність агровиробників. З урахуванням виконуваних функцій виділено наступні складові цієї інфраструктури – фінансову, інформаційну, організаційно-координаційну та контролюючу, посередницьку. Сформульовані пропозиції щодо розвитку діяльності дорадчих служб в Україні. Вони стосуються налагодження комунікаційних зв’язків між дорадчими службами й агровиробниками.