Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100370, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-11-2020 Статус Запланована Назва роботи Теоретико-правові основи використання досягнень науково-технічного прогресу у кримінальній процесуальній формі. Здобувач Літкевич Дмитро Олександрович, Керівник Трофименко Володимир Михайлович Опонент Глинська Наталія Валеріївна Опонент Пожар Вадим Георгійович Рецензент Шило Ольга Георгіївна Рецензент Вапнярчук В'ячеслав Віталійович Опис Вибір теми дослідження обумовлений її вагомістю для правозастосовної практики у сфері кримінального судочинства, оскільки серед детермінант, що безпосередньо впливають на правову модель кримінальної процесуальної форми слід вважати науково-технічний прогрес. З іншого боку, тема актуалізується тим фактом, що саме досягнення науково-технічного прогресу зумовлюють появу нових та вдосконалення існуючих засобів доказування, комунікації учасників кримінального провадження, зміну кримінальної процесуальної форми досудового розслідування та судового розгляду. З метою визначення напрямів дослідження, які на сьогодні є найбільш актуальними для наукового осмислення, в роботі проведено комплексний огляд наукових джерел, автори яких тим чи іншим чином торкалися тематики впливу різноманітних чинників на кримінальну процесуальну форму. Це дало можливість констатувати, що проблематика впливу науково-технічного прогресу на процесуальну форму кримінального провадження, знаходиться у площині цілого ряду законодавчо невизначених питань, щодо яких немає єдності думок серед науковців. Крім того, на підставі аналізу міжнародного досвіду запровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій у процедуру кримінального провадження констатовано, що вітчизняна кримінальна процесуальна процедура потребує докорінної модернізації, зазначене й визначає актуальність обраної теми. З метою встановлення чітких орієнтирів для побудови подальших концепцій та висновків у межах дисертаційної роботи, визначено систему чинників, які впливають на формування кримінальної процесуальної форми, до яких відносяться: 1) кримінальна процесуальна політика держави; 2) соціальні норми, що набули значення загальновизнаних у суспільстві (моральні, релігійні тощо); 3) науково-технічний прогрес; 4) право Європейського Союзу; 5) праксеологія. У роботі зроблено висновок, що завданнями впровадження досягнень науково-технічного прогресу у кримінальне провадження є: (а) захист особи, суспільства та держави; (б) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду; (в) забезпечення ефективності проведення процесуальних дій; (г) викриття осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення; (д) підвищення інноваційного рівня культури суду, сторін, потерпілого та інших учасників кримінального провадження; (е) забезпечення відповідності між фіксацією (відображенням) і збереженням інформації задля можливості застосування у процесі доказування. У межах дослідження науково-технічного прогресу як чинника становлення кримінальної процесуальної форми визначено напрями інформатизації кримінального процесу до яких віднесено: перехід на електронний документообіг; обмеження державної монополії на доступ до інформації у зв’язку з можливостями мережі Інтернет та розширення змагальності процесу; доказова інформація, представлена в цифровому (електронному) вигляді; електронний суд (правосуддя). Підкреслено, що концепція «електронного правосуддя» загалом спрямована на забезпечення доступу до правосуддя та його транспарентності, полегшення взаємодії судів з правоохоронними органами та іншими органами державної влади, зменшення корупціогенних та інших негативних факторів при здійсненні правосуддя, що викликають обурення суспільства і підривають авторитет судової влади. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку кримінальних процесуальних правовідносин електронний документообіг охоплює такі напрями: порядок реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, який концептуально змінено з запровадженням Єдиного реєстру досудових розслідувань; інформаційна підсистема «СЛІД»; інформаційно-телекомунікаційна системи «Інформаційний портал Національної поліції України»; Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Виділено електронну інформацію в якості процесуального джерела доказів, як це передбачено в інших вітчизняних процесуальних кодексах, виходячи із парадигми сучасного кримінального процесу, а саме, що остаточне формування доказу має місце лише в суді, а під час досудового розслідування здійснюється фактично фіксація відомостей, які можуть бути використані як докази в суді. Дата реєстрації 2020-11-06 Додано в НРАТ 2020-11-16 Закрити