Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100400, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-11-2020 Статус Запланована Назва роботи Клінічне значення ендотеліальної ліпази у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі гіпертонічної хвороби та надлишкової маси тіла Здобувач Башкірова Ганна Дмитрієвна, Керівник Бабак Олег Якович Опонент Опарін Олексій Анатолійович Опонент Колеснікова Олена Вадимівна Рецензент Пасієшвілі Людмила Михайлівна Рецензент Златкіна Віра Владиславівна Опис Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) в даний час є найбільш поширеною причиною хронічних захворювань печінки в розвинених країнах. Зростання захворюваності НАЖХП пов'язане з глобальною епідемією ожиріння і проявом метаболічних ускладнень, включаючи гіпертонічну хворобу, діабет і дисліпідемію. За рекомендаціями американської асоціації вивчення хвороб печінки (AASLD) та рекомендаціями EASL–EASD–EASO з діагностики та лікування НАЖХП, у діагностиці НАЖХП перевага надається неінвазійним методам, а спосіб лікування визначається індивідуально в залежності від виразності стеатозу і супутніх метаболічних порушень. У той же час невідомо, яку клінічну роль відіграє ендотеліальна ліпаза (ЕЛ) у хворих на НАЖХП на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) та надлишкової маси тіла й подальше визначення лікувальної тактики. Обстежено 80 осіб, з яких 32 чоловіки (53.33%) та 28 жінок (46.66%), які склали основну групу. До 1 групи увійшли 44 пацієнти з НАЖХП на тлі ГХ на надлишкової маси тіла. Групу 2 склали 16 осіб з ГХ І-ІІ стадії без наявності НАЖХП. Розподіл основної групи на підгрупи проводився згідно з наявністю стеатозу печінки. Контрольну групу 0 склали 20 практично здорових осіб. Статистично значущих відмінностей у віці, гендерному представництві та зрості між групами не було. 3 Усім обстеженим було зібрано скарги, анамнезу захворювання та життя, об’єктивне дослідження, визначення антропометричних параметрів (ІМТ, ОТ, ОТ/зріст), вимірювання АТ, ЕКГ, біохімічний аналіз крові з визначенням маркерів порушення функції печінки (АсАТ, АлАТ, загальний білірубін, ЛФ), дослідження порушень обміну вуглеводів (глюкоза крові, інсулін крові, НОМА-ІR, глікований гемоглобін) та ліпідного профілю (холестерин крові загальний, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, тригліцериди), визначення рівня ЕЛ в плазмі крові імуноферментним методом. З метою виявлення стеатозу проводилася УЗД-діагностика печінки та індекс NAFLD liver fat score що містить такі показники, як наявність метаболічного синдрому й цукрового діабету 2 типу (ЦД2), рівень сироваткового інсуліну, АСТ і співвідношення АСТ / АЛТ. Оцінка виразності стеатозу проводилася за допомогою індексу Fib-4, який містить такі показники, як АСТ, АЛТ, рівень тромбоцитів. Усі хворі з метою виключення алкогольного генезу НАЖХП проходили анкетування визначення алкогольних юнітів за UK Chief Medical Officers’ Low Risk Drinking Guidelines 2016 – тест, який має міжнародну стандартизацію та дозволяє виявити зловживання алкоголем. Діагноз НАЖХП установлювали згідно з наказом №826 МОЗ України від 06.11.2014 на підставі критеріїв Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (American Association for the Study of Liver Diseases, 2018) та Європейських рекомендацій з діагностики й лікування НАЖХП (2016). Діагноз ГХ встановлювали згідно з наказом №384 МОЗ України від 24.05.2012 р., визначення стадії та ступеня ГХ згідно з клінічними рекомендаціями з артеріальної гіпертензії (2018) Європейського товариства гіпертензії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC). Усі пацієнти отримали рекомендації з модифікації дієти та фізичних навантажень. Пацієнти з НАЖХП із виразним стеатозом отримували есенціальні фосфоліпіди в дозі 2 капсули 3 рази на добу впродовж 6 місяців. Через 6 місяців пацієнтам було проведено контроль клініко-біохімічних 4 показників та ендотеліальної ліпази. Хворі на ГХ отримували терапію згідно з клінічним протоколом № 384 МОЗ України. Дослідження було схвалено комісією ХНМУ з біоетики (протокол №7 від 06.11.2019р.). Статистична обробка даних проводилася за допомогою стандартних методів. Доведена достовірна різниця в групах за індесом жиру печінки NAFLD liver fat score (p = 0,002), у якому враховується чутливість до інсуліну. Індекс фіброзу печінки Fib-4 має діагностичні значення при виразному стеатозі (F1- F2 фіброзу за шкалою METAVIR). Збільшення індексу в пацієнтів з ГХ без стеатозу не було значущим, але з підвищеним ІМТ відносно контрольної групи доводить прогностичну роль показника щодо патогенетично можливого виникнення стеатозу в цього контингенту досліджуваних. Установлено, що виразність стеатозу печінки пов’язана з абдомінальним жировідкладенням. При цьому при збільшенні ІМТ та абдомінального жировідкладення достовірно (р< 0,001) зниження рівня ЕЛ та виразності стеатозу печінки. Доведено, що після корекції відновлюється кореляційний зв’язок між концентраціями ЕЛ та ЛПВЩ. Дата реєстрації 2020-11-18 Додано в НРАТ 2020-11-23 Закрити