Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U000043, Дисертація доктора філософії На здобуття Дата захисту 02-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Сучасні підходи до діагностики та лікування дітей з гемангіомами Здобувач Конопліцький Денис Вікторович, Керівник Фомін Олександр Олександрович Опонент Переяслов Андрій Анатолійович Опонент Бензар Ірина Миколаївна Опис Дослідження базується на результатах ретроспективного та проспективного аналізу лікування 602 пацієнтів різного віку та статті, у яких в цілому нараховувалось 854 вогнищ гемангіом різної локалізації. Для вивчення механізму розвитку судинних пухлин та пошуку нових методів лікування використовували живі тканини експериментальних тварин (гребінці півнів та печінку лабораторних щурів), які по своїй структурі судинного русла та теплофізіологічним властивостям відповідають структурі ГА шкіри у дітей. Отримані показники динаміки білків ГФЗ свідчать про те, що максимальний руйнівний ефект на тканину ГА після ін'єкції тріамценолону та бетаметазону відбувається протягом перших 7 днів, з поступовим зменшенням виразності ефективної дії до 21 доби. Малоінвазивне лікування ГА шляхом інтратуморального введення тріамценолону та бетаметазону дозволяє досягти задовільних косметичних та функціональних результатів у 95,73 %, що дозволяє розглядати його в якості альтернативи хірургічного висічення пухлини. З урахуванням визначених критеріїв включення пацієнтів в групу дітей для проведення пропранолтерапії було долучено 129 дітей,у яких в 65,4 % локалізація пухлин була на естетично важливих ділянках голови, шиї, критичних зонах та при розташуванні ГА на вісцеральних органах. На основі отриманих даних був розроблений діагностично-лікувальний алгоритм лікування ГА у дітей. При порівнянні судинних показників між пацієнтами, яким інтратуморально вводився тріаценолон та бетаметазон (І група) та хворим, у яких в якості лікувального заходу застосовувався пропранолол (ІІ група), через 1, 3, 6 місяців після початку лікування з'ясовано, що зниження показників кровотоку ГА через 1 місяць після початку лікування визначалось в обох групах порівняння, але як через 1 місяць так і через 3 та 6 місяців спостерігались більш виразні їх зміни в І групі, пацієнтам якої інтратуморально вводився ТЦ та БМ. Отже, наявність ГА у дитини є необхідною умовою для прийняття одного із наступних важливих рішень: вибір тактики ведення хворого (спостерігати - лікувати); визначення показів до початку терапії; вибір методу лікування. Застосування запропонованого діагностично-лікувального алгоритму ГА, дозволило у 586 (97,34 %) пацієнтів досягти добрих та задовільних онкологічних, функціональних і косметичних результатів лікування. Дата реєстрації 2021-05-05 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити