Реєстраційний номер
0821U100070, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
«Особливості забур'янення енергетичних посадок тополі чорної (Populus nigra L.) та розробка ефективних систем захисту її від бур'янів»,
Здобувач
Смолкова Надія Петрівна,
Керівник Ременюк Світлана Олександрівна
Опонент Карпук Леся Михайлівна
Опонент Ткаліч Юрій Ігорович
Рецензент Доронін Володимир Аркадійович
Рецензент Гументик Михайло Ярославович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис
Актуальність теми. Високий рівень шкідливості бур’янів у насадженнях тополі чорної пов’язаний передусім із їхньою здатністю ефективно конкурувати за поживні речовини, воду й частково за світло. Водночас тополя в природних умовах росте на берегах річок та землях із високим рівнем зволоження, де видове розмаїття та чисельність бур’янів є досить незначними. Крім того, повільний ріст у перший рік вегетації та мала щільність рослин у насадженнях, порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами, є основними чинниками, що обмежують її спроможність ефективно конкурувати з бур’янами.
Тому актуальним питанням сьогодні є дослідження особливостей забур’янення і конкурентної здатності насаджень тополі чорної та розроблення на цій основі ефективної й екологічно безпечної системи їхнього захисту від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше комплексно досліджено особливості процесів забур’янення насаджень тополі чорної першого та наступних років вегетації, установлено конкурентну спроможність культури в різні періоди вегетації, розроблено систему захисту її насаджень за допомогою гербіцидів.
Удосконалено екологічні способи захисту насаджень тополі чорної першого року вегетації від бур’янів, що забезпечують ефективне контролювання їхніх сходів упродовж вегетаційного періоду й не потребують використання ручної праці.
Набули подальшого розвитку наукові положення щодо росту й розвитку бур’янів та особливостей їхніх фітоценотичних взаємовідносин із культурними рослинами.
Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів польових досліджень розроблено науково обґрунтовану систему захисту насаджень тополі чорної від бур’янів у перший рік її вегетації. Ефективний захист проти дводольних видів бур’янів забезпечує застосування гербіциду Штефам новий, к.е. (д.р. фенмедифам, 160 г/л, десмедифам, 160 г/л) у нормі витрати 0,5 л/га, а після появи сходів однодольних видів – Штарга, к.е. (д.р. хізалофоп-П-етил, 50 г/л) – 1,5 л/га. Найдієвішим екологічним заходом захисту є екранування поверхні ґрунту шаром деревної тирси або подрібненої соломи завтовшки 10–15 см.
Основні результати досліджень. Найбільші запаси насіння в ґрунті формували такі види, як лобода біла – 11,11 шт./м2, мишій сизий – 10,10 та гірчиця польова – 8,23 шт./м2. На середньому рівні була засміченість верхнього 0–5-сантиметового шару ґрунту насінням проса півнячого – 5,26 шт./м2, талабану польового – 3,57 та гірчака шорсткого – 3,12 шт./м2.
На ділянках забур’яненого контролю сегетальною рослинністю загалом формувалося 1281 г/м2 вегетативної маси, з яких на частку дводольних видів припадало 744, а злакових – 537 г/м2. Найменші її показники – 145 г/м2 отримано у варіанті комбінованого внесення гербіцидів Штарга, к.е. (1,5 л/га) та Штефам новий, к.е. (0,5 л/га).
Проведення в насадженнях тополі чорної з інтервалом у 14 діб трьох культивацій міжрядь, а також трьох міжрядних обробітків навісними сітчастими боронами забезпечувало зменшення обсягів сформованої бур’янами біомаси порівняно із забур’яненим контролем у 2,7 та 2,8 раза відповідно. Дещо ефективнішим було проведення трьох ручних зрізувань бур’янів у міжряддях – сира маса бур’янів зменшувалася в 3,3 раза. Нанесення на поверхню ґрунту шару деревної тирси завтовшки 15 см практично повністю знищувало сегетальну рослинність.
Мульчування поверхні поля в насадженнях тополі чорної деревною тирсою шаром завтовшки 5, 10 та 15 см виявилося досить ефективним у плані забезпечення високого рівня продуктивності її рослин. Водночас дещо нижчі параметри всіх досліджуваних показників культури отримано у варіанті з найменшою товщиною шару тирси (5 см): висота рослин – 155 см, урожайність сухої маси – 0,92 т/га, вихід енергії – 18,1 ГДж/га. А от варіанти застосування тирси шаром завтовшки 10 та 15 см між собою достовірно не відрізнялися. Не менш ефективним було застосування як мульчі й подрібненої соломи.
Серед усіх досліджуваних заходів захисту насаджень культури від бур’янів – хімічних, механічних та екологічних – найефективнішим виявилося застосування гербіцидів. Зокрема, за комбінованого внесення гербіцидів Штарга, к.е. (1,5 л/га) + Штефам новий, к.е. (0,5 л/га) різниця в прибутку проти чистого контролю становила 6551 грн/га, тоді як у найліпшому варіанті екологічного захисту – мульчування поверхні поля шаром соломи завтовшки 5 см – 4169 грн/га, а механічного – проведення трьох міжрядних обробітків ґрунту навісними сітчастими боронами – 5631 грн/га.
Дата реєстрації
2021-01-13
Додано/оновлено в НРАТ
2021-01-13 / 2026-06-30
