Реєстраційний номер
0821U100143, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-01-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненні
Здобувач
Луцький Андрій Сергійович,
Керівник Лазуренко Вікторія Валентинівна
Опонент Юзько Александр Михайлович
Опонент Шаповал Ольга Сергіївна
Рецензент Журавльова Лариса Володимирівна
Рецензент Кузьміна Ольга Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Мета дослідження - оптимізація підтримки лютеїнової фази (ЛФ) для підвищення результативності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
Для досягнення мети та поставлених завдань були обстежені 310 пацієнток, які були розподілені на 3 клінічні групи. Першу групу склали повністю обстежені, соматично й гінекологічно здорові 50 жінок, які були донорами ооцитів. До контрольної групи увійшли 10 донорів, що знаходилися в природному менструальному циклі, яким підтримка лютеїнової фази не проводилася. Для з'ясування оптимальної схеми підтримки ЛФ усі обстежені донори були розподілені на 5 підгруп, до кожної з яких увійшли по 10 жінок. У всіх пацієнток першої групи, після отримання ооцитів застосовувалися різні медичні препарати прогестеронового ряду, які використовуються в репродуктології для підтримки ЛФ.
Для вибору більш ефективної схеми підтримки ЛФ при застосуванні нативних ебріонів при ЕКЗ, було обстежено 160 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя, що склали другу групу, яким після стимуляції овуляції проводили аспірацію яйцеклітин, потім їх запліднювали і в цьому ж циклі підсаджували нативні ембріони. Для порівняння ефективності різних варіантів підтримуючої терапії ЛФ в програмі ЕКЗ, після аспірації фолікулів, жінки другої групи були розподілені на 5 підгруп в залежності від форми та методу введення прогестерону. Підтримку ЛФ здійснювали протягом 14 днів, з моменту ембріоперенесення до визначення позитивного теста на ХГЧ у крові та констатації наявності вагітності.
Для аналізу результативності ЕКЗ при перенесенні еуплоїдних вітрифікованих бластоцист, залежно від способу підготовки ендометрію, було обстежено 100 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя, що склали третю групу. Залежно від результатів УЗД пацієнтки були розподілені на дві підгрупи 3-а та 3-б, по 50 жінок у кожній. Жінкам 3-а підгрупи, після стимуляції овуляції здійснювали аспірацію яйцеклітин, після чого їх запліднювали та отримані бластоцисти на 5-ту добу культування піддавали ПГД та кріоконсервуванню. Після розморожування, в іншому природному менструальному циклі, у разі виявлення при УЗД жовтого тіла, проводили перенесення вітрифікованих еуплоїдних бластоцист. Для підтримки ЛФ використовували високоочищений прогестерон для підшкірного застосування, який вводився по 25 мг (1 мл) одноразово на добу і 90 мг внутрішньопіхвового прогестерону у вигляді гелю. Кількість перенесених ембріонів на цикл - 1. У обстежених жінок визначали доплерометричні параметри кровотоку судин матки, колаген- і фібронектин-синтезуючу функцію та особливості формування піноподій в ендометрії залежно від підтримки ЛФ циклу в програмах ЕКЗ.
Динаміку змін ехо-структури ендометрію та його функціональні особливості до імплантації ембріона, залежно від схеми підготовки ЛФ, досліджено на підставі доплерометрії кровотоку судин матки. Вивчався кровоплин у правій і лівій маткових артеріях, а також проводилася суб'єктивна оцінка ступеню васкуляризації в міометрії та субендометріальній зоні.
Порівняльний аналіз гістохімічного стану ендометрію продемонстрував, що найбільш виражена готовність його до імплантації бластоцисти, відзначається у пацієнток, у яких для підтримки ЛФ використовується високоочищений прогестерон для підшкірного введення в поєднанні з внутрішньопіхвовою формою прогестерону у вигляді гелю (90 мг).
Ефективність ЕКЗ при застосуванні нативних ембріонів при різних модифікаціях підтримки ЛФ показало, що кращим для підтримки ЛФ є застосування високо очищеного прогестерону для підшкірного уведення у поєднанні з вагінальною формою прогестерону у вигляді гелю (90 мг прогестерону одноразово). При цьому методі, у жінок підгрупи 2-б достовірно були підвищені показники настання клінічної вагітності (52%) та кількості пологів живим плодом (46%). Висока ефективність цього методу підтримки ЛФ полягає в оптимальному співвідношенні метаболітів прогестерону, що мають певні переваги для настання вагітності. Значущих відмінностей в показниках результативності лікувальних циклів (у природному, або з протоколом замісної гормональної терапії та підтримки ЛФ) при перенесенні вітрифікованих еуплоїдних бластоцист у досліджених підгрупах немає, однак частота настання вагітності вище в природних циклах з додаванням прогестерону проти штучних циклів з агоністами . Таким чином, наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в роботі представлений аналіз ефективності ЕКЗ в залежності від способу підтримки ЛФ із застосуванням нативних ембріонів. Доповнено наукові дані про те, що після перенесення ембріонів у маткову порожнину протягом перших 2-х тижнів організм жінки реагує на наявність підтримки ЛФ по-різному, проте, навіть за відсутності ЗГТ продовжує зберігати у нормальних концентраціях гормональний потенціал, налаштований на імплантацію і подальший розвиток ембріона.
Дата реєстрації
2021-02-01
Додано/оновлено в НРАТ
2021-02-01 / 2026-06-30
