Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100194, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Механізми формування публічної політики на регіональному рівні в умовах децентралізації владних повноважень

Здобувач

ЗІНЧЕНКО ГЕОРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ,

Керівник Брус Тетяна Миколаївна
Опонент Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна
Опонент Маматова Тетяна Валеріївна
Рецензент Ковальов Віктор Георгійович
Рецензент Міщенко Дмитро Анатолійович

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

05-02-2021

Опис

Зінченко Георгій Костянтинович Механізми формування публічної політики на регіональному рівні в умовах децентралізації владних повноважень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі публічного управління та адміністрування за спеціальністю 281 – «Публічне управління та адміністрування» – Університет митної справи та фінансів, Дніпро, 2021. У дисертації отримано наукові та практичні результати, які вирішують конкретне наукове завдання – теоретичного обґрунтування механізмів формування публічної політики на регіональному рівні в умовах децентралізації владних повноважень. Актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що в умовах децентралізації в Україні існує необхідність перегляду установчих засад формування публічної політики на регіональному рівні та пошуку механізмів, що дадуть змогу враховувати потреби регіонів, місцевого населення, стейкхолдерів. Суб’єкти формування політики мають вибудувати таку систему, в якій взаємоузгоджуються та компенсуються (якщо немає можливості узгодити) питання забезпечення розвитку регіонів та безпечного існування держави. Це обумовлює не лише потребу оновлення переліку публічних інститутів, що беруть участь у формуванні політики, але й науково-практичного пошуку нових механізмів формування публічної політики на регіональному рівні, які відповідали б рівню викликів розвитку, а інколи й існуванню держави та громадського суспільства в умовах децентралізації владних повноважень. Уточнено розуміння публічної політики як системної та послідовної діяльності органів публічного управління, що спрямована на задоволення та узгодження інтересів різних соціальних груп і з’ясування суспільно значущих проблем, та передбачає активну участь у цьому процесі громадськості та визначено її особливості, як-от: розв’язання суспільних проблем; реакція на незадоволення соціальних груп, їхні вимоги або потреби, вимоги чи потреби суспільства в цілому; цілеспрямована діяльність; результат взаємодії державних, недержавних та наддержавних інститутів. Визначені основні загальносистемні принципи, що мають стати базовими під час формування публічної політики на регіональному рівні та стратегічні пріоритети формування регіональної політики України, що дадуть можливість існувати державі та розвиватись громадянському суспільству, і відповідають загальносвітовим тенденціям розвитку та безпеки. Узагальнено перелік суб’єктів публічної політики на регіональному рівні. Наголошено на необхідності активного залучення громадськості та її об’єднань на всіх етапах циклу політики. Визначено, що принцип територіальної організації публічної влади забезпечує взаємодію різних рівнів публічної влади, їх ранжування за ієрархією, установленням їхньої відповідальності, компетенцій, повноважень, взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, між центром і регіонами, між державою та громадою. Доведено, що реалізація принципів менеджеризму в публічному управлінні ґрунтується на п’яти типах індивідуальної підконтрольності як обов’язкового мінімуму для забезпечення відповідальності державного службовця: правовий контроль; фінансовий контроль; політичний контроль; демократичний контроль; етичний контроль. З’ясовано, що компетенції складаються з права та обов’язку здійснювати відповідні функції. Встановлені проблеми у визначенні компетенцій органів публічної влади, основними з яких є різне бачення кожним суб’єктом системи своєї компетенції, неврегульованість статусів, ієрархії підпорядкування або її браку, відсутність відповідальності за неналежне виконання наявних компетенцій тощо. Установлено, що інституційну спроможність органів публічного управління в Україні можна значно підвищити завдяки такому інструменту як краудсорсинг, який дозволить привести вироблену політику у відповідність до інтересів різних стейкхолдерів, підвищити рівень довіри до органів влади, отримати оптимальні результати управління за мінімального витрачання ресурсів, вирішити поточні питання і визначити завдання на перспективу, об’єктивно оцінити роботу органів влади, забезпечити підвищення якості життя, рівня задоволеності громадян послугами, що надаються органами публічного управління. Визначено, що проєкти регіонального розвитку вирішують питання соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших позитивних змін цієї території, що безпосередньо впливають на рівень та якість життя населення. Деталізовано технологію та визначено 4 етапи формування стратегій регіонального розвитку. Здійснено аналіз Стратегій регіонального розвитку різних областей України, на підставі чого зроблені висновки щодо доступності й відкритості їх формування, або, навпаки, щодо формалізації і небажання брати відповідальність та здійснювати стратегічне планування. Ключові слова: публічна політика, формування публічної політики, децентралізація, владні повноваження, регіональна політика, стратегія, механізми публічної політики.