Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100281, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-02-2021 Статус Запланована Назва роботи ОБРАЗ І СИМВОЛ КВІТКИ В МИСТЕЦТВІ КИТАЮ ТА ЄВРОПИ Здобувач Лай Юеге ..., Керівник Тарасенко Андрій Андрійович Опонент Романенкова Юлія Вікторівна Опонент Кротова Тетяна Федорівна Рецензент Ніколаї Галина Юріївна Рецензент Вороновська Ольга Володимирівна Опис Дисертація є першим комплексним дослідженням образу і символу квітки в мистецтві Китаю і Європи, яке базоване на порівняльному аналізі створених типологічних рядів, ємкого ілюстративного матеріалу. Джерельна база дослідження: спадщина мистецтва Китаю і Європи, присвячена квітам (твори живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, музична драма, балет) – дозволила систематизувати твори мистецтва у тематичній і хронологічній послідовності. Використання компаративного методу допомагає порівнювати твори мистецтва Європи і Китаю різних часових епох на тему квітів і виявляти їх загальні та відміні риси. Розглянуто раніше не досліджені твори мистецтва з музеїв Одеси і Києва. Досліджено характерні особливості образу і символу квітки у сакральному й світському мистецтві Китаю і Європи (буддизм, даосизм, конфуціанство, християнство). У результаті порівняльного аналізу тематики і стилістики шедеврів живопису, скульптури, музики, театру виявлено типологічні паралелі: образ і символ китайського лотоса споріднений лілії і троянді Європи. Розглянуто образ і символ троянди і лілії у сакральному мистецтві Європи. З'ясовано, що поряд з лотосом в мистецтві Сходу провідне місце у християнській культурі Європи належить троянді і лілії. В ілюстраціях наочно показано спорідненість мандали буддизму і готичної троянди у вітражах середньовічних храмів Франції як структур всесвіту, де геометрія гармонійно поєднується з природними формами, що знаменує гармонію світобудови. Порівняння композицій художників Європи XV століття (Пізанелло, Ґоццолі) з творами китайських майстрів (Хуан Цюань, Люй Цзі) виявляє загальні якості: натуралістична точність, поезія, декоративність, співуча пластика лінійного ладу. З'ясовано значення різних матеріалів у своєрідності образу квітки Китаю і Європи. Жанр хуа-няо і квіти в мистецтві Європи вивчено в різних аспектах: «Образ і символ квітучого дерева в мистецтві Китаю і Європи»; «Хуа-няо і букети бароко»; «Образ хризантеми»; «Образ півонії». У дослідженні образу мейхуа в мистецтві Китаю ми керувалися древніми трактатами Чжун-Женя, Юань Чжунлана, де розкривається духовна суть квітки. Показано, що в картинах Нікола Пуссена «Тріумф Флори» (1628), В. Васнецова «Іван-Царевич на Сірому Вовку» (1889) квітуче дерево символічно і композиційно протиставляється мертвому стовбуру старого. З’ясовано, що на відміну від мистецтва Європи, де у центрі уваги перебуває людина, у Китаї панує жанр «Квіти і птахи». Досліджено взаємозв'язок жанру хуа-няо з букетами європейського бароко і натюрмортами XIX століття. Висловлено припущення, що на одного з першовідкривачів жанру квіткового натюрморту Європи могло вплинути знайомство з предметами декоративно-прикладного мистецтва Китаю. Показаний різний характер композиційного і просторового зображення квітів: довільне розташування в Китаї і симетричне, структуроване в Європі; світлий фон в Китаї і темний в натюрмортах бароко. Доведено, що у живописі європейських майстрів XV – середини XIX століття квіти не мають самостійного значення і використовуються як підготовчий матеріал у створенні тематичних картин. Тут квіти допомагають донести до глядача сюжетний задум, осягнути символіку. Як колірний камертон вони сприяють створенню виразного живописного рішення. Показано, що жанр квітів в образотворчому мистецтві розвивається у взаємодії з аналогічною квітковою тематикою в декоративно-прикладному мистецтві. З’ясовано, що на характер зображення квітів у живописі великий вплив мало декоративно-прикладне мистецтво, перш за все, вазопис і вишивка. Визначено, що зображення квітів у європейському живописі і мистецтві Китаю пов'язано з ідеєю гармонії світу: квітка є символом прекрасного. За часів глобалізації та інтеграції культур Заходу і Сходу важливим є осмислення цінності кожної з метою взаємного збагачення. Дата реєстрації 2021-02-19 Додано в НРАТ 2021-02-19 Закрити