Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100307, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-02-2021 Статус Запланована Назва роботи Клініко-епідеміологічна характеристика та сучасні етапи формування найбільш поширених алергічних захворювань у дітей – мешканців міста Києва та Київської області Здобувач Дуда Людмила Володимирівна, Керівник Охотнікова Олена Миколаївна Опонент Кривопустов Сергій Петрович Опонент Уманець Тетяна Рудольфівна Рецензент Волоха Алла Петрівна Рецензент Бекетова Галина Володимирівна Опис Останніми десятиліттями відмічається стрімке зростання алергічних захворювань (АЗ) як у розвинутих країнах світу, так і у тих, що розвиваються, рівень поширеності якої сягнув масштабів «пандемії». Складна епідеміологічна ситуація у світі щодо значної поширеності алергічних захворювань загалом та серед дитячого населення, зокрема, вимагає постійного моніторингу для розуміння сучасних тенденцій. Зважаючи на відсутність сучасних даних щодо рівня поширеності алергічних хвороб у дітей України, зокрема Київського регіону, дослідження епідеміологічного спрямування є актуальним. Епідеміологічні дослідження дозволяють вивчити формування захворювання шляхом визначення рівня поширеності, аналізу розподілу по території залежно від віку і часу. Це дає можливість оцінити еволюцію алергічних хвороб, виявити фактори, що сприяють прогресуванню патологічного процесу та інвалідизації хворих та, відповідно, термінової розробки ефективної стратегії і тактики реагування, удосконалення медичної служби, надання вчасної лікувально-профілактичної допомоги населенню. Метою дослідження стало удосконалення ранньої діагностики і прогнозу розвитку АЗ шляхом визначення їх поширеності, клінічних особливостей сучасного перебігу та вікової еволюції у дітей Київського регіону. Дослідження виконано у два етапи: на першому етапі проведене анкетування дітей у дошкільних і шкільних навчальних закладах Київського регіону з використанням анкети міжнародної програми ISAAC з розширенням вікових категорій дітей (окрім передбачених методологією ISAAC двох категорій (6-7 і 13-14-річних дітей) додані групи дітей до 5 років і підлітків 15-17 років) та нозологічних форм (харчова гіперчутливість (ХГ), інсектна алергія (ІА), гостра кропив’янка/ангіонабряк (ГК/АН). На другому етапі діти, відібрані з когорти анкетованих з підозрою на АЗ, були обстежені у НДСЛ «ОХМАТДИТ» з детальним вивченням анамнестичних даних, фізикальним обстеженням та визначенням лабораторних показників (рівня еозинофілів у загальному аналізі крові і носовому секреті, загального імуноглобуліну Е), параметрів функції зовнішнього дихання, оцінкою даних алергологічної діагностики за методом шкірного прік-тестування. За результатами проведеного дослідження визначено значні рівні поширеності симптомів бронхіальної астми (БА) (16,8%), алергічного риніту (АР) (24,9%), атопічного дерматиту (АД) (10,1%) у дітей та їх гіподіагностику, особливо астми, зокрема у дітей дошкільного віку. Вперше проведено порівняльний аналіз рівнів поширеності АЗ за минулі 20 років у дітей Київського регіону, за результатами якого відзначається їх зростання з превалюванням темпів росту випадків алергічної патології у дітей раннього шкільного віку. Поширеність БА серед дітей 6-7 років достовірно зросла у 1,2 рази з 16,8% до 18,7%, а серед 13-14-річних дітей дещо знизилась з 15,2% до 12,6%, однак, при цьому спостерігається достовірне зростання у 6,5 разів рівня поширеності БА тяжкого перебігу у підлітків. Відзначається достовірне зростання поширеності АР у дітей обох порівнюваних вікових груп – у 1,4 рази з 7,9% до 11,3% серед 6-7-річних дітей і у 1,2 рази з 12,8% до 14,9% серед 13-14-річних дітей. Поширеність АД також зросла в 1,3 рази у обох групах з 7,3% до 9,8% у дітей 6-7 років; з 6,7% до 8,4% у дітей 13-14 років. Вперше визначено поширеність ХГ (26,5), симптомів ІА (26,1) та ГК/АН (7,4 %) у дітей Київського регіону. Уточнено фактори ризику АЗ у дітей з виділенням сучасних прогностичних критеріїв формування БА, АД, АР. Встановлено, що на формування АЗ мають суттєвий вплив наступні фактори ризику: обтяженість спадкового анамнезу; наявність коморбідної алергічної патології у дитини. Так, АР, АД і ХГ (респіраторні прояви) прогностично вагомі при формуванні астми; епізоди рецидивного візингу чи астми в анамнезі, АД, ХГ та епізоди ГК/АН сприятливі для розвитку АР; ХГ - для АД. Також значно збільшує ризик формування БА у підлітків паління. Аналіз факторів ризику розвитку ГК/АН засвідчив найвищі ризики їх формування за наявності ХГ у дитини. Встановлено сучасні особливості клінічних проявів АЗ та тенденції їх перебігу, вікову еволюцію, коморбідність: відзначається значне «помолодшання» алергічної патології у дітей з перевагою коморбідної патології (50,4%); більш ранній дебют бронхіальної астми та пізня її діагностика (66,1%) вперше встановлена астма як середньотяжка з часовим проміжком від перших проявів захворювання до встановленого діагнозу від двох до п’яти років; розвиток АЗ переважно відбувається за класичним варіантом алергічного «маршу» (64,4% дітей), від АД, переважно поєднаного з ХГ, до формування АР та/чи БА), але у третини (31,9%) дітей відзначалася віддалена маніфестація АЗ з дебютом у шкільному чи підлітковому віці й часто (8,9%) одразу з поєднаної маніфестації астми з АР. Отримані результати дослідження дозволили обгрунтувати вагомі прогностично-діагностичні критерії БА, АР, АД та розробити прогностичну модель розвитку бронхіальної астми у дітей. Дата реєстрації 2021-02-23 Додано в НРАТ 2021-02-23 Закрити