Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100312, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-02-2021 Статус Запланована Назва роботи Морфологія залоз внутрішньої секреції у кролів з різними типами автономного тонусу Здобувач Закревська Марта Володимирівна, Керівник Тибінка Андрій Михайлович Опонент Горальський Леонід Петрович Опонент Лесик Ярослав Васильович Рецензент Коцюмбас Галина Іванівна Рецензент Кісера Ярослав Васильвич Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню морфо-функціональних особливостей залоз внутрішньої секреції кролів за регуляторного впливу різних типів тонусу автономної нервової системи. Для вирішення наукового завдання використано комплекс ефективних методів: метод варіаційної пульсометрії за Баєвським; гістологічні методи: фарбування гематоксиліном та еозином, азаном за Гейденгайном; виготовлення напівтонких зрізів, зафарбованих метиленовим синім; гістохімічні методи: за Мак-Манусом, за Габа-Дибаном за Хіларпом і Хьокфельтом, фенілгідразинова реакція; ультраструктурний метод з використанням трансмісійної електронної мікроскопії; морфометричний метод. Результати досліджень опрацьовували статистично, між окремими показниками вивчали наявність кореляційних зав’язків. За допомогою методу варіаційної-пульсометрії за Баєвським сформовано групу кролів з переважанням симпатичного тонусу (70 % тварин) – кролі-СТ, групу з переважанням парасимпатичного тонусу (11 % тварин) – кролі-ПС та групу зі зрівноваженим тонусом обох відділів автономної нервової системи (19 % тварин) – кролі-НТ. Поєднуючи гістологічні та морфометричні методи, встановлено взаємозв’язок між домінуючим тонусом автономної регуляції та морфо-функціональним станом паренхіми і строми ендокринних залоз. Це проявилося у структурі гіпофіза, де домінуючі позиції займають показники кролів-СТ. Результати морфометричних досліджень пінеалоцитів епіфіза доводять, що площа клітин у кролів-парасимпатикотоніків та нормотоніків відрізняється незначно, а максимальна різниця між площею ядер пінеалоцитів у цих групах тварин становить 1,1 мкм2. Натомість, показники кролів-НТ значно нижчі порівняно з СТ. Надниркові залози кролів-СТ відзначаються найбільшою товщиною пучкової зони за рахунок фізіологічної гіпертрофії її кортикоцитів. Суттєва різниця між групами тварин спостерігається у площі мозкової зони, яка у кролів-СТ на 6,4 мм2 більша ніж у кролів-НТ і на 6,02 мм2 порівняно з тваринами-ПС. Кролі-НТ відзначаються найбільшою площею розташування кортикостероїдів та катехоламінів у надниркових залозах. Площа кортикостероїдів у них перевищує групу-СТ на 356 мкм2, а групу-ПС – на 1090 мкм2. Площа катехоламінів в тварин-нормотоніків є на 440 мкм2 більшою ніж у СТ та на 480 мкм2 більшою ніж у ПС. Тварини-парасимпатикотоніки відзначаються товстою клубочковою зоною, яка на 154 мкм є товстішою ніж у СТ та на 122 мкм – ніж у НТ. Певне домінування цієї групи тварин спостерігається і в площі ядра. У сітчастій зоні більші показники площі клітин також відповідають тваринам-ПС. Кролі-СТ та НТ поступаються їм на 22,7мкм2 і на 46,1 мкм2, відповідно. За даними електронної мікроскопії виявлено збільшену кількість пероксисом та мітохондрій у епінефроцитах мозкової зони надниркової залози у кролів-СТ. Це вказує на більшу активність синтетичних та енергетичних процесів у цих тварин. Їм дещо поступаються нормотоніки та парасимпатикотоніки. Така ж ситуація стосується і кортикоцитів пучкової зони, де найбільша синтетична активність також спостерігається у кролів-СТ, що проявляється розширеною гранулярною ендоплазматичною сіткою та збільшеною кількістю мітохондрій. У щитоподібній залозі кролів-СТ виявлено найбільш розширені фолікули зі значною кількістю колоїду. При цьому, тироцити у кролів-СТ є найменшими, характерзуються найнижчою активністю та перебувають на стадії синтезу тиреоглобуліну. Кролі-НТ відзначаються значною площею епітелію, яка перевищує СТ на 54,95 мкм2 і ПС на 517,51 мкм2. Проте, основна маса цих фолікулів знаходиться у стані спокою. Кролі-ПС, при найменшій площі фолікулів, мають найвищі епітеліальні клітини та найбільшу площу тироцитів, яка переважає НТ та СТ на 0,07 мкм2 (P<0,05) і 1,23 мкм2, відповідно. Отримані показники та літературні джерела вказують на високу фізіологічну активність тироцитів у групі ПС. Також виявлено морфо-функціональний зв'язок між типологічними особливостями автономної регуляції та показниками росту тварин. На основі показників маси тіла встановлено, що тварини з парасимпатичним типом автономного тонусу володіють найкращим господарськокорисним потенціалом. Результати роботи впроваджено в начальну та науково-дослідну роботу морфологічних кафедр закладів вищої освіти України. На основі результатів досліджень, кролівничим господарствам рекомендовано проводити селекційну роботу з урахуванням типологічних особливостей автономного тонусу та формувати племінне поголів’я з тварин-НТ та ПС. Ключові слова: кролі, нормотоніки, парасимпатикотоніки, симпатикотоніки, гіпофіз, епіфіз, надниркова залоза, щитоподібна залоза. Дата реєстрації 2021-02-24 Додано в НРАТ 2021-02-24 Закрити