Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100383, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Цивільні правовідносини щодо персональних даних

Здобувач

Бєлова Юлія Дмитрівна,

Керівник Чорна Жанна Леонтіївна
Опонент Чепис Олеся Іванівна
Опонент Давидова Ірина Віталівна
Рецензент Омельчук Олег Миколайович
Рецензент Анікіна Галина Володимирівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

25-02-2021

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу особливостей цивільних правовідносин щодо персональних даних та вирішення комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із цивільно-правовими аспектами статики та динаміки персональних даних; розроблення конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання цивільних відносин, пов’язаних із персональними даними. У першому розділі зазначено, що персональні дані є нематеріальними благами, оскільки не належать до предметів матеріального світу, не мають матеріальної (фізичної) субстанції, не мають геометричних форм, розмірів, кольору тощо. Попри нематеріальну природу персональні дані можуть бути збережені на матеріальних носіях (у формі картотек персональних даних) або відображені в електронному вигляді (база персональних даних в електронній формі). При цьому персональні дані, будучи інформацією, водночас виступають об’єктом особистих немайнових прав (особистим немайновим благом). Персональні дані як особисте немайнове благо характеризується немайновою природою, хоча, в силу сучасного рівня розвитку матеріальної та духовної культури, соціально-економічних відносин та інформаційного простору, об’єктивно можуть набувати майнової цінності. При цьому відомості про фізичну особу самі по собі залишаються немайновими благами, оскільки не створюються в процесі виробництва та не мають грошової оцінки. Майнова же цінність персональних даних може бути обумовлена особистістю індивіда (наприклад, загальновідомої особи) або створюватись в процесі їх обробки. У другому розділі наголошено, що право на персональні дані належить до основоположних прав людини, прояв якого в цивільних правовідносинах обґрунтований теорією горизонтальної дії прав людини. Законодавство повинно забезпечувати пропорційність між правом на персональні дані та правом на свободу висловлювання думок та інформації, у тому числі, щодо обробки персональних даних для журналістських цілей та академічної, художньої та літературної свободи. У третьому розділі зазначено, що згода суб’єкта персональних даних є проявом можливості вільно визначати свою поведінку в сфері особистого життя, яка спрямована уповноважити володільця персональних даних на їх подальшу обробку та забезпечує контроль суб’єкта персональних даних за їх обробкою.