Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100410, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-02-2021 Статус Запланована Назва роботи Психологічні особливості впливу образу фізичного Я на самоставлення дівчат раннього юнацького віку Здобувач Левицька Ірина Мирославівна, Керівник Ригель Олеся Володимирівна Опонент Шевченко Наталія Федорівна Опонент Онуфрієва Ліана Анатолієвна Рецензент Корніяка Ольга Миколаївна Рецензент Зазімко Оксана Володимирівна Опис Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вирішенню проблеми обумовленості феноменології образу фізичного Я та самоставлення дівчат раннього юнацького віку. Провідною методологією дослідження виступають генетична психологія, генетико-орієнтована психотерапія, холістичний підхід. Протілесний підхід передбачає розгляд досвіду переживання образу власного тіла (фізичного Я) як перший крок на шляху до здобуття ідентичності та формування Я-концепції. Образ фізичного Я як уявлення про конституційно-соматичну організацію виступає одним з образів Я, включених до описової перцептивно-когнітивної складової Я-концепції. В нашій роботі під цим феноменом ми розуміємо єдність соматичного та перцептивного сприймання, установок, оцінок, уявлень, пов'язаних із тілесною зовнішністю, із усвідомленням функціями тіла. Провідна роль відводиться концепції персоніфікації тілесності. Глибинно-психологічна парадигма дослідження фізичного Я розкриває перспективи метафоризації тілесності та утворення уявлення про власний фізичний образ Я як окреме поняття, суб’єктність, наділену певними властивостями. Розкрито психологічний зміст та визначено основні дефініції Я-фізичного: тілесний досвід; схема тіла, образ тіла, концепція тіла; інтернальне тіло; тілесність, Я-тілесне, Я-фізичне. Розкривається проблема психічної реальності Я-тілесного (як сенсомоторний еквівалент, соціально-перцептивний та когнітивний процес, підструктура Я-концепції). Феноменологія зовнішності та функції тіла розглядаються як предметний зміст Я-тілесного. Проаналізовано детермінанти походження Я-фізичного з огляду на формальне знання про тіло, його психофізіологічні кореляти, архетипні та метафоричні узагальнення. Визначено вікову детермінацію становлення Я-фізичного: перший рік життя, дитячий, підлітковий і юнацький вік, зокрема в частині: а) уявлення про своє тіло, його функції та особливості; б) уявлення про індивідуальні межі власного тіла; в) уявлення про окремі частини тіла, представлені у свідомості, його персоніфікований компонент; г) ставлення до своєї зовнішності; д) самоставлення до тіла в процесі самоідентифікації. Відповідно проблема самоставлення дівчат юнацького віку розглядається в контексті здатності до саморефлексії (самоаналізу) власної тілесності, передбачення її наслідків; вміння оцінювати і співвідносити свої тілесні характеристики із суспільними вимогами. Запропоновано розроблену автором дисертації теоретичну модель образу фізичного Я дівчат раннього юнацького віку, яка ґрунтується на генетичному, системному, холістичному та особистісно-інтегративному підході. Авторська теоретична модель образу фізичного Я містить такі компоненти: сомато-конституціональний, функціональний, когнітивний, метафоричний, соціально-перцептивний, персоніфікований та суб’єктний, який забезпечує самоставлення особистості. Визначено специфічні функції образу фізичного Я у відповідності з основним Я-функціями: агресія, тривога / страх, зовнішнє відмежування Я, внутрішнє відмежування Я, нарцисизм і сексуальність. Проаналізовано конструктивну функцію відокремлення фізичного Я від зовнішнього світу та його адаптивну функцію. Емпірично виявлено показники суверенності особистого простору дівчат щодо перцепції власного тіла, власної території, особистих речей (артефактів), часового режиму, соціальних зв'язків і смаків / вподобань (цінностей). Обґрунтовано концепт суверенності фізичного Я, який узагальнює коло проблем соматичного благополуччя, депривованості, переживанні фізичного дискомфорту. Встановлено залежність Я фізичного від функціонування границь Я, зокрема наступних функцій: не впускаюча, проникна, поглинаюча, віддаюча, стримуюча, спокійно-нейтральна. Доведено, що образ фізичного Я функціонує як суверенне утворення в просторі взаємодії з іншими, репрезентантом Я. Підтверджено, що утворення уявлень про свою зовнішність і усвідомлення її естетичного ефекту та соціального впливу є одним з регуляторів поведінки, що проявляється в самопрезентації особистості. Самопрезентація особистості первинно ґрунтується на презентації зовнішності, та відображає цінність тіла у відповідності до існуючих соціокультурних еталонів. Відтак, визначено культурно-психологічний зміст феномену самопрезентації зовнішності та фізичного Я. Наукові пошуки та здобутки висвітлено в трьох розділах дисертаційної роботи. Дата реєстрації 2021-03-17 Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити