Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100491, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-03-2021 Статус Запланована Назва роботи Трансформація античних філософських парадигм в есхатології Максима Сповідника Здобувач Макогон Анатолій Анатолійович, Керівник Мозговий Іван Павлович Опонент Саган Олександр Назарович Опонент Туренко Віталій Едуардович Рецензент Чорноморець Юрій Павлович Рецензент Немчинов Ігор Геннадійович Опис У дисертаційній роботі проведено дослідження есхатології візантійського філософа і богослова Максима Сповідника на предмет можливої міри впливу на неї еллінських філософських учень, а також ідей інших християнських письменників. Виявлені основні напрямки трансформації еллінських філософських парадигм в есхатологічних поглядах отця церкви, який закарбував філософською мовою християнську есхатологію, не обмежуючись лише чинником віри. В роботі простежена логіка подолання античних парадигм у царині есхатології, а саме фаталізму, циклічності, вічності світу, необхідності створення світу, метемпсихозу, апокатастасису, специфічної теорії зла тощо. Виявлені головні філософські концепти, в яких Максим Сповідник філософськи обґрунтував християнську есхатологію, а саме: незалежність Воплочення Логоса від внутрішньо-світових метаморфоз, абсолютна свобода і невимушеність створення світу і пов’язаний з цим концепт обожнення, метафізична перевага цілей над началами буття, заперечення циклічної теорії космосу, специфічний погляд на проблему апокатастасису (відновлення всього), вічно-рухомий спокій у обожнених істот, перевага свободи волі над свободою вибору, відсутність гномічної волі в есхатологічному стані, специфічна теорія зла як звинувачення іншого. Дата реєстрації 2021-03-28 Додано в НРАТ 2021-03-28 Закрити